150 університетських будівель оновлять завдяки європейському кредиту

Бюджетні та житлові будівлі в Україні споживають близько 40% усієї енергії — десь стільки ж, як уся промисловість. Це величезні обсяги, які будуть дедалі обтяжливішими для споживачів та держави, пише epravda.com.ua.

Наприклад, для опалення гуртожитку № 4 Національного університету «Львівська політехніка» потрібно понад 80 тис куб м газу на рік. У грошовому вимірі це 55 тис євро (близько 1,8 млн грн) за нинішніми цінами.

Гарна новина в тому, що в осяжній перспективі теплоспоживання цього гуртожитку знизиться майже вп’ятеро.

«Львівська політехніка» — серед вищих навчальних закладів, які отримають фінансування на термомодернізацію будівель у межах першого етапу проєкту «Вища освіта України».

Покращення енергоефективності будівель та зменшення експлуатаційних витрат державних вишів є одним з напрямів проєкту.

Для цих потреб передбачено 160 млн євро. З них 120 млн євро надає Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), решту — Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) та Фонд східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (фонд E5P).

Наприклад, у «Львівській політехніці» на кошти ЄІБ здійснять термомодернізацію 22 будівель на суму понад 11 млн євро. Очікується, що загальне споживання енергії в цих навчальних корпусах та гуртожитках зменшиться майже вдвічі.

«Наймолодші» із запланованих до термомодернізації навчальних корпусів та гуртожитків збудовані у 1986 році, а є й будівлі XIX століття. Їх важко належно обігріти, водночас ми втрачаємо значні кошти, — зауважує проректор з навчально-виробничої роботи «Львівської політехніки» Володимир Крайовський. — За розрахунками, завдяки проєкту ми досягнемо теплового комфорту у всіх 22 будівлях — стандартної температури 20°С. Разом із значною економією коштів термомодернізація зробить навчання якіснішим та комфортнішим«.

Проєкт передбачає теплоізоляцію будівель та модернізацію систем опалення, встановленням сучасних вентиляційних систем, індивідуальних теплових підстанцій та світлодіодних світильників, запровадження системи енергоменеджменту.

Також у планах покращити те, що впливає на функціональність будівлі, комфорт, забезпечення сталого ефекту від запроваджених заходів з енергоефективності.

Наприклад, є намір відремонтувати покрівлю, замінити вікна й двері, модернізувати системи каналізації та пожежної безпеки.

Такі роботи плануються і в інших вишах, які беруть участь у проєкті «Вища освіта України».

Зараз триває його перший етап, на якому допомогу від Європейського інвестиційного банку — загалом 49 млн євро на модернізацію 86 будівель — отримають шість ВНЗ.

Крім «Львівської політехніки», це Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет «Чернігівська політехніка», Сумський державний університет, Національний університет «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка», Вінницький національний технічний університет.

На другому етапі проєкту ЄІБ профінансує термомодернізацію 64 будівель у вісьмох вищих навчальних закладах.

Наразі в шістьох університетах першого етапу почалася підготовка проєктно-кошторисної і тендерної документації для відбору підрядників з виконання робіт і технічного нагляду.

«Комплексна термомодернізація будівель є нагальною потребою для системи освіти в Україні.

Через значне зростання цін на енергоносії заклади вимушені витрачати на комунальні платежі кошти, які можна було б використати на основну діяльність за умови зниження енергоспоживання, — каже заступник міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. — Лише незначна частина навчальних корпусів та гуртожитків є сучасними, тож простір для покращення величезний.

Надзвичайно важлива міжнародна допомога, у цьому випадку — від ЄІБ та інших донорів. Завдяки таким масштабним проєктам ми не лише отримуємо відремонтовані будівлі, а й знайомимося з новими технологіями та можливостями для збільшення енергоефективності, які можемо застосовувати надалі».

Протягом кількох десятиліть університетські корпуси в Україні якщо й ремонтували, то час від часу і з незначними заходами з підвищення енергоефективності.

По суті, проєкт стане першою в новітній історії масштабною комплексною термомодернізацією будівель і допоможуть у цьому ЄС та ЄІБ.

Обсяг заощаджень після завершення робіт лише для університетів першого етапу проєкту становитиме 3,5 млн євро щорічно. Це не може не тішити платників податків, адже університети фінансуються з державного бюджету.

При підвищенні ціни на газ ця економія лише зростатиме. Менші рахунки за енергію університети почнуть отримувати відразу після проведення термомодернізації завдяки довгостроковому кредиту від Європейського інвестиційного банку.

«Українська молодь — це майбутнє країни, вона потребує високоякісної освіти та комфортних умов для навчання, — наголошує голова Представництва ЄІБ в Україні Жан-Ерік де Загон. — Комплексна термомодернізація українських університетів надає значні можливості для закладів вищої освіти.

Вони зможуть зацікавити нових студентів і зменшити витрати на комунальні послуги, експлуатацію та утримання будівель. Модернізація також сприятиме „зеленій“ трансформації в секторі освіти».

Справді, завдяки інвестиціям ЄІБ в енергоефективне оновлення 86 університетських та інститутських будівель першого етапу обсяг викидів парникових газів зменшиться на понад 16 тис тонн. Це ще один плюс проєкту.

Європейський інвестиційний банк є одним з найбільших інвесторів в Україні з портфелем кредитів та гарантій на загальну суму понад 7 млрд євро.

ЄІБ — банк Європейського Союзу, а Євросоюз уже тривалий час є важливим донором для розвитку енергоефективності в Україні.

Обсяги технічної допомоги ЄС лише на підтримку впровадження проєкту «Вища освіта України» становлять 3,15 млн євро — на координацію проєкту на центральному рівні та проведення енергоаудитів, підготовку документації та закупівлі за міжнародними стандартами — на рівні університетів.

«ЄС рішуче підтримує трансформацію в напрямі енергоефективності в усіх секторах української економіки. Завдяки інвестиціям цей проєкт сприятиме поліпшенню теплоізоляції, осучасненню систем опалення, вентиляції та освітлення в університетах та закладах вищої освіти, — каже заступник голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло. — Крім безпосередніх результатів, економії енергії і скорочення викидів, це також принесе значну суспільну користь, забезпечивши студентів і викладачів комфортними, ефективними, екологічними та безпечними для довкілля спорудами».