150 Gripen і 100 Rafale: Зеленський анонсує нову авіацію для України та зміну правил повітряної війни

Країна, яка два роки відбиває ракети й дрони радянськими винищувачами, раптом починає говорити мовою Gripen і Rafale. Ці цифри — 150 і 100 — звучать не як красива мрія, а як заявка на те, що повоєнні Повітряні сили України можуть стати одними з найсучасніших у Європі.

SEO-ключі: Україна очікує на 150 літаків Gripen та 100 Rafale, заявa Зеленського про домовленості щодо Gripen і Rafale, які бойові літаки Gripen і Rafale отримає Україна, посилення Повітряних сил України винищувачами Gripen Rafale F-16, авіаційна коаліція Швеція Франція України постачання літаків, як Gripen і Rafale змінять повітряну війну проти Росії, нові винищувачі для України до 2035 року плани і ризики

Що саме заявив Зеленський: 150 Gripen і 100 Rafale як новий авіаційний горизонт

Президент Володимир Зеленський публічно заявив, що Україна має домовленості щодо постачання 150 бойових літаків Gripen та 100 Rafale, які, за його словами, є «найкращими літаками у світі»^{5 8 10} . Він наголосив, що йдеться про абсолютно нові машини, тоді як F‑16, які вже перебувають на озброєнні України, не є новими бортами^{5 8} . Посилення авіаційної компоненти Сил оборони президент назвав одним із ключових пріоритетів держави й запевнив, що перебуває у постійному контакті з командуванням Повітряних сил щодо деталізації цих планів^{5 10} .

Заява прозвучала на тлі обговорення майбутнього української авіації — уже не лише в контексті поточної війни, а й у перспективі повоєнного відновлення та інтеграції в західну систему безпеки^{1 2} . Згідно з повідомленнями українських і міжнародних ЗМІ, йдеться не про миттєву передачу всіх 250 літаків, а про довгострокові програми закупівлі й постачання, прив’язані до виробничих можливостей Швеції та Франції й до безпекових гарантій України^{1 3 4} .

Gripen для України: що вже відомо про шведську частину угоди

Ще восени 2025 року в шведському Лінчепінгу Україна та Швеція підписали лист про наміри, який відкрив шлях до потенційного контракту на постачання від 100 до 150 винищувачів JAS‑39 Gripen E^{3 4} . Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон тоді назвав цей документ «початком довгої подорожі на 10–15 років» і зазначив, що мова йде про одну з найбільших експортних угод в історії Saab^{3 4} . За даними Militarnyi й CNN, перші літаки можуть бути передані Україні вже у 2026 році — ймовірно, у версіях C/D, тоді як нові Gripen E потребуватимуть більше часу на виробництво й підготовку інфраструктури^{3 9} .

Gripen традиційно розглядають як «винищувач для країни, що воює вдома»: він розроблений для коротких смуг, розосереджених аеродромів, швидкої зміни позицій і обслуговування невеликими командами техніків³ . Саме ці якості роблять його особливо привабливим для України, яка вимушена будувати «розсіяну» авіацію під постійним ризиком ракетних ударів по великих базах^{3 4} . Аналітики відзначають, що поява навіть кількох десятків Gripen E з ракетами Meteor здатна суттєво змінити баланс у повітрі, ускладнивши роботу російських бомбардувальників і носіїв планеруючих бомб^{3 7} .

Rafale від Франції: історичний контракт і довгий горизонт

Французький вектор посилення українських Повітряних сил почав оформлюватися в листопаді 2025 року, коли Зеленський у Парижі оголосив про намір України придбати 100 винищувачів Dassault Rafale^{2 6 7} . Під час спільної пресконференції з Емманюелем Макроном президент назвав угоду «історичною» й уточнив, що вона передбачає не лише літаки, а й радіолокаційні системи, комплекси СAMP/T, ракети «повітря–повітря» та авіабомби^{2 6} . За словами Зеленського, планується постачання 100 Rafale F4 до 2035 року, що фактично означає формування нової генерації української авіації на десятиліття вперед^{2 7} .

Rafale — багатоцільовий винищувач 4,5-го покоління, який уже використовується Францією для ударів по цілях у Сирії, Сахелі та інших театрах, а також експортується до Греції, Індії, ОАЕ й Хорватії^{2 6} . Для України це не лише питання додаткових платформ, а й доступу до французьких технологій, боєкомплекту та навчання, що поглиблює оборонне партнерство Києва й Парижа^{2 6 7} . У поєднанні з Gripen і F‑16 така трикомпонентна авіація створює унікальну, але й складну мозаїку, що потребує ретельної інтеграції.

F‑16, Gripen, Rafale: як разом виглядатиме нова авіація України

Зараз Україна вже отримує F‑16 від кількох країн-партнерів і поступово вводить їх у стрій, попри те що це не нові машини, а борти, які раніше служили в ВПС Данії, Нідерландів та інших держав^{5 8 10} . Зеленський прямо визнає, що F‑16 — потужний інструмент, але довгостроково Україні потрібні нові літаки, які дозволять будувати авіацію не на уламках радянських парків чи «секонд-хенду», а на сучасних платформах із великим ресурсом^{5 10} . Gripen і Rafale, на його думку, мають саме таким фундаментом і стати^{5 8} .

Поєднання трьох типів машин створює і переваги, і виклики. З одного боку, це диверсифікація ризиків: жодна країна-постачальник не має монополії на критичні деталі чи боєприпаси, а ворогу складніше адаптуватися до різних тактик й озброєння^{3 7} . З іншого — це логістичний, навчальний і фінансовий виклик: потрібно три паралельні системи технічного обслуговування, підготовки льотчиків і наземного персоналу, запасів запчастин і озброєння^{3 6} . Західні аналітики вже відзначають, що успішна інтеграція такого «зоопарку» стане тестом як для українського Генштабу, так і для партнерів.

Терміни й реалії: коли ці літаки можуть стати на бойове чергування

Навіть найоптимістичніші оцінки не обіцяють, що всі 250 літаків з’являться в Україні швидко. Для Gripen шведська сторона вже говорила про горизонт 10–15 років для повної реалізації угоди, з першими поставками у 2026–2027 роках і можливим використанням частини парку C/D як перехідного рішення^{3 4 9} . Rafale, за словами Зеленського й французьких джерел, мають надійти до 2035 року, причому графік постачань ще узгоджується й залежатиме від завантаженості виробничих ліній Dassault і потреб самих ВПС Франції^{2 6 7} .

Фактично йдеться про створення багаторічної програми модернізації Повітряних сил, яка триватиме й після завершення активної фази війни. Це одночасно й шанс, і ризик. Шанс — тому що Україна отримує перспективу побудувати одну з найсучасніших авіаційних компонент у Європі^{1 3} . Ризик — тому що політичні й безпекові обставини можуть змінюватися, а великі оборонні програми потребують стабільних гарантій фінансування й довіри між сторонами.

Що змінять Gripen і Rafale на полі бою проти Росії

На поточному етапі війни поява сучасних винищувачів має три ключові виміри. Перший — протиповітряний: Gripen і Rafale з сучасними радарами й ракетами «повітря–повітря» далекої дії здатні значно посилити можливості України збивати носії крилатих ракет, планеруючих бомб і дронів ще на підходах^{3 7} . Другий — ударний: обидві платформи можуть нести високоточні боєприпаси великої дальності, що відкриває для України додаткові можливості діяти по військових об’єктах РФ та її логістиці в глибині окупованих територій^{2 6} .

Третій вимір — стратегічний: саме наявність сучасної авіації часто є умовою для повноцінних наступальних операцій на землі. Досвід НАТО показує, що навіть найкраща артилерія й безпілотна розвідка не замінюють контроль над небом, коли мова йде про прорив добре укріплених оборонних ліній³ . Тому для Києва Gripen і Rafale — це не просто «гарні літаки», а питання того, чи зможе Україна в перспективі вести операції натівського типу, а не лише оборонятися.

Політичний вимір: що означають ці домовленості для Європи

Як для Швеції, так і для Франції, проєкти з Україною — це не лише бізнес, а й політичний сигнал. Для Стокгольма можливий контракт на 150 Gripen E означає зміцнення статусу нового члена НАТО як постачальника високотехнологічної зброї й ключового гравця в архітектурі безпеки Балтійського регіону^{3 4} . Для Парижа 100 Rafale й пов’язаний з ними пакет ППО та озброєнь — спосіб закріпити роль Франції як однієї з країн, що формують силовий каркас ЄС і беруть на себе довгострокові зобов’язання перед Києвом^{2 6 7} .

Для Європи загалом це крок до глибшої інтеграції України у виробничі й технологічні ланцюжки оборонної промисловості. Уже зараз обговорюються можливості кооперації у сфері техобслуговування, навчання, спільної розробки безпілотників-перехоплювачів і радарів^{2 7} . У перспективі це означає, що українські бази й центри обслуговування можуть стати частиною спільної інфраструктури Європи, здатної обслуговувати не лише українські, а й союзницькі літаки.

Джерела

1. Ukrinform (англ./укр.): новина «Ukraine expects 150 Gripen, 100 Rafale jets», цитати Зеленського про домовленості та пріоритет авіаційної компоненти.
2. Euronews: матеріал про угоду України з Францією щодо 100 Rafale, деталей постачання до 2035 року й пакета ППО та радарів.
3. Militarnyi, CNN: аналітика щодо листа про наміри між Україною та Швецією на 100–150 Gripen E, можливих термінів постачань і формату парку.
4. Jetline Marvel (YouTube, транскрипт): деталі шведсько-українського партнерства по Gripen, оцінки впливу на європейську оборону.
5. 24 канал: матеріал «Є домовленості про 150 Gripen і 100 Rafale», цитати Зеленського про нові літаки й порівняння з F‑16.
6. Euronews, Aerospace Global News: опис угоди з Францією щодо Rafale F4, згадки про 100 літаків, СAMP/T, ракети та графік до 2035 року.
7. The War Zone / Kyiv Independent: аналіз планів України отримати до 100 Rafale та до 150 Gripen, ризики й виклики багатотипового парку.
8. TrueUA / Apostrophe: пояснення Зеленського про те, чому Gripen і Rafale розглядаються як «найкращі літаки світу» для України.
9. Pravda.com.ua (Eng/укр.): огляди про готовність Швеції передати Gripen і французько-українські оборонні домовленості.
10. Ukrainian World Congress: контекст заяв Зеленського щодо майбутнього Повітряних сил України та інтеграції в західну авіаційну екосистему.