Головне завдання кабміну – вивести економіку з «тіні»!

ЧернецкийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Харків – Житомир), доктор соціологічних наук, кандидат економічних наук, автор книг «Вища освіта в ринковій економіці» (1991), «Світова економіка» (2007, 2009) та ін. і більш ніж 330 статей –

спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

Суто державно-управлінська репліка суворого реаліста

Тут, як і в попередній статті цього циклу, йтиметься про господарський розвиток Україні. Але під кутом зору головного завдання для нового – у будь-якому випадку – Кабінету Міністрів. Інформаційну базу складатиме свіжа статистика Світового банку, що стосується масштабів економічної діяльності та рівня розвитку країн світу.

промо-НМіжнародне порівняння «фізичних» обсягів виробництва товарів і послуг нині здійснюється передусім за допомогою такого показника, як валовий національний доход (ВНД), вимірюваний із використанням паритету купівельної спроможності (ПКС) національних валют. Сутність ПКС, за формулюванням фахівців Світового банку, полягає в тому, що так званий «міжнародний долар» (надалі просто долар) – застосовуваний інструмент вимірювання – має таку ж купівельну спроможність стосовно ВНД певної країни, тобто сукупності товарів і послуг, що суспільством виробляються, яку долар США має в межах США (докладніше про це див.). Відповідно основним, базовим показником рівня економічного розвитку країни, приватного та державного споживання в ній є ВНД за ПКС у розрахунку на душу населення.

За підсумками 2014-го – першого воєнного – року ВНД за ПКС на душу населення України (крім окупованої території Автономної Республіки Крим і Севастополя) склав 8 560 доларів, знизившись порівняно з попереднім роком майже на 5 %. Між тим вже у 2013 р. наша країна в рейтингу за цим показником займала лише 108-ме місце серед 195 держав планети, а протягом минулого року ситуація, як відомо, ще погіршилася. Себто Україна продовжує занурюватися в болотяні глибини «третього світу»… У період війни гранично важливо не втрачати реалістичного сприйняття ситуації. Так ось, рівень економічного розвитку нашої країни є майже втричі нижчим, ніж рівень кінцевого споживання держави-ворога – Російської Федерації, де ВНД за ПКС на душу населення у 2014 р. склав 24 710 доларів.

Зрозуміло, це аж ніяк не означає, що так само втричі вищим є рівень життя всіх чи навіть переважної більшості «рядових» громадян РФ. Адже згадане кінцеве використання доходів охоплює і всі інвестиції, і всі поточні державні витрати – незалежно від їх суспільної корисності. Та й у межах сектора домашніх господарств спостерігається істотно різний рівень споживання. Але більшій обсяг виробництва товарів і послуг вочевидь забезпечує ширші можливості для маневру. ВНД за ПКС у 2014 році в РФ склав 3 610 млрд. доларів, а в Україні – 366 млрд. доларів (без урахування окупованої частини Донецької та Луганської областей він був напевно меншим від 350 млрд. доларів). Тобто фізичні обсяги виробництва товарів і послуг країною-ворогом переважали наші в 10 (десять) разів! А за підсумками минулого року розрив ще збільшився, нехай не дуже істотно. Населення ж РФ за чисельністю переважає українське лише приблизно в три з половиною рази. Чи можливо нашому суспільству за такої економічної ефективності (точніше, патологічної неефективності!) мати достатньо ресурсів для переможної війни? Питання справді риторичне.

Але ж є в нас такий потужний – начебто прихований – резерв, як «неформальне», «тіньове» господарювання! За серйозними експертними оцінками, його обсяги принаймні дорівнюють обсягам господарювання, що перебуває в межах нормативно-правового поля держави. З огляду на викладене вище ключовим стратегічним напрямом розвитку України, головним тактичним завданням Кабінету Міністрів (а так само й інших органів державної влади) повинно стати швидке виведення господарських процесів із «тіньової» сфери, негайне і недвозначне перенесення акцентів із «неформальної економіки» на «формальну». При цьому вирішального прориву необхідно досягнути максимум за рік. Іншого реалістичного шляху подолання існуючих фундаментальних соціально-економічних проблем в Українського народу просто немає.

А механізми «детінізації» господарського життя спроможні швидко й ефективно опрацювати, наприклад, чудові фахівці Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Зі свого боку автор готовий підключитися до роботи.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

UkrNET - поисково-информационный ресурс