Ю.Чернецький: посвята Шевченкові, Левицькому та Хаврусям
09.08.2016
СТЕБЛІВ. Автор (ліворуч) із високошановним завідувачем літературно-меморіального музею І.С.Нечуя-Левицького Андрієм Хаврусем — сином фундатора цього видатного Музею визначного краєзнавця, письменника, публіциста, композитора, поета-пісняра, фольклориста, перекладача С.Л.Хавруся (1937—2014). Фото — Тетяна Чернецька (2016).
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
Вдячна посвята Шевченкові, Левицькому та Хаврусям — батькові й синові
(Міні-трилогія, привезена з історичної Київщини)
-
ВЕЛИЧАННЯ СЕРГІЯ ЛЕВКОВИЧА ХАВРУСЯ
Із дружньою посвятою Андрієві Сергійовичу Хаврусю на згадку
про зустріч у Музеї 28 липня 2016 року, що стала для мене Подією
Ох, яка тут краса — і миттєво наповнює серце,
ледь зачуєш мотив, що його Композитор створив!
На Росі, на Русі, що тепер Україною зветься,
розташоване гарне-прегарне містечко Стеблів.
Мати сумніви звик, тільки знаю одне достеменно:
української прози пейзажам був батьком оцей.
Ця місцина — причина тому, що Іван, син Семена,
заслужив-таки власний прекрасний будинок-музей.
Був імперський диктат, за навалою потім навала,
нашу землю цькувала якась безперервно орда…
У Стеблеві ж Левицького ти попри все існувала,
Україно кохана, омріяна та молода!
Видавалось не раз, що країна-громада заклякла,
що манкурт гору взяв остаточно, здавалось не раз.
Та подвижник Хаврусь Україні музейний цей заклад
щедро подарував — гідну ланку Культури окрас.
Воду річки — Росі чи Русі — набирає в долоні
пам’ять, що благородного діє потужніш вина.
Хоч ошатну звів церкву тут архієпископ Софроній,
без будинку Левицьких була б одинока вона.
Зачаровуєш ти, о предивна долино річкова,
різнобарв’ям рослинності, гордою величчю скель.
Та Стеблів перш за все — рідний дім Українського Слова,
знають це і школяр, і науки творець-мудрагель.
Хай красу вод Росі відобразять назавжди ці вірші,
де на дні Атлантидою світиться Київська Русь…
Шлях, який прокладали Шевченко, Левицький та інші,
цим МУЗЕЄМ завершив великий подвижник Хаврусь.*
__________
* Чиє славне ім’я нарешті повинна отримати одна з вулиць Стеблева!
28.07.16—02.08.16
СТЕБЛІВ. Споруджена-відновлена в камені 2009 року церква Левицьких над Россю. Фото — Тетяна Чернецька (2016).
-
ЗАПИС У ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Ну, ось я і в Моринцях, мабуть… ні: може,— востаннє.
Вони ж і попереду (вже не «для мене» — для нас),
ці дивні місця, звідки виніс слова полум’яні,
прийшов — і ніколи цей світ не покине ТАРАС!
28.07.16
У священних МОРИНЦЯХ. Фото — Тетяна Чернецька (2016).
-
ПУТІВНИК РІДНИМИ МІСЦЯМИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ТА ШЕВЧЕНКА
(Мнемонічні вправи для колишнього «брата» в жанрі лагідного гумору 18+)
Суботів (наголос на першому складі). Тут щосили
декламуй, «братуню» зухвалий:
«…Москалики, що заздріли,
То все очухрали».
Чигирин. Це до нього звертався
Кобзар: «Чигрине, Чигрине…»!
Тому братюгана-христопродавця
Чигирин просто сіллю (без хліба) з мисливської рушниці зустріне.
Моринці. Тут зупинку
зроби, аби в пам’яті закарбувати:
назва села в родовому відмінку
звучить як «Моринець», «брате».
Шевченкове. Тут повторю лиш
сказане в «[Заповіті]»:
можливо, ти знов у чомусь нас, «братику», спритно обжулиш,
та збудеться й «…окропіте»!
Будище. На другому складі
наголос вірний: Будище.
Щоб запам’ятати, «брате»: були ви, москалики, (вилучено самоцензурою),
а стали — (вилучено самоцензурою)…
28.07.16 — (вилучено самоцензурою)ляндія, без дати.
Село БУДИЩЕ Звенигородського району Черкаської області. За свідченням науковців, цей дуб є ровесником Київської Русі: його вік перевищує 1100 років. А ще, за українськими народними переказами, у його дуплі два століття тому ховав свої малюнки кріпак-підліток Тарас Шевченко. То куди ж ви, братюгани-бандюгани, зі своїми дурними «скрєпамі» пхаєтеся?!! Фото — Тетяна Чернецька (2016).
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ. ЛІВОБЕРЕЖНО-КАНІВСЬКА МЕЛОДІЯ
Напроти берега, де Слово нам
він у народі відшукав,
від вітру поривань схвильованим,
над морем — як ловив я ґав!
О думко, антиподом плинності
із неба сизого прилинь:
передають ДУХОВНІ цінності
від поколінь до поколінь,
матеріальні ж — на додачу. Та
не розділити чари гір,
Дніпром в обійми взятих начебто,
і віршів вікопомний вир.
30.07.16
Далі буде.
Канівське море. Вид на ДНІПРО та Правобережжя з Лівого берега неподалік КАНЕВА. Фото — Тетяна Чернецька (2016).
