Як на Арсенальній 15 кияни плетуть маскувальні костюми для воїнів

Часто волонтерство вимагає часу, бажання  і грошей. Але є місця, де потрібні ваші час, бажання та руки.

" data-medium-file="https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg?fit=300%2C162" data-large-file="https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg?fit=635%2C342" class="size-full wp-image-11276" src="http://newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg" alt=" Image: Jani Andersson / GhillieOne" width="2048" height="1105" srcset="https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg?w=635 635w, https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg?resize=300%2C162 300w, https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg?resize=768%2C414 768w, https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/1Image_GhillieOne.jpg?resize=640%2C345 640w" sizes="(max-width: 635px) 100vw, 635px" /> Image: Jani Andersson / GhillieOne

 

Одне з таких місць знаходиться у Києві на Арсенальній 15, кв. 16, де з полудня до сьомої вечора щодня збираються чиїсь брати, сестри, мами, татусі, бабусі з дідусями й плетуть маскувальні костюми “кікімора” для українських бійців.

Правильні стандарти

Маскувальний костюм – річ проста і водночас складна. Вони, як м’ячі, бувають різними для різних видів спорту, і м’ячем для тенісу не зіграєш у волейбол, а м’ячем для футболу – у крікет. Задайте пошук в інтернеті за назвою  “маскувальний костюм”, і знайдете різні маскувальні костюми в пропозиціях для снайперів, мисливців, пейнтболістів, страйкболістів та професійних фотографів. Костюми бувають для різних сезонів, для різних кліматичних поясів і, буває, складаються аж з шести предметів в різних розмірах.

Існує кілька способів зробити маскувальний костюм, і всі костюми вийдуть різними завдяки різному дизайну та матеріалам. Зрозуміло, що кожний костюм має свої переваги й недоліки. Ось один «рецепт» простого маскувального костюму, який можна зробити без будь-яких навичок шиття. Знадобляться: куртка і штани, мішковина, фарба, сітка типу рибацької, ножиці, клей. Потрібно покласти сітку на штани та куртку з однієї сторони й вирізати за формою одягу. Потім приклеїти цю сітку до одягу таким чином, щоб до сітки можна було прив’язати порізану стрічками мішковину. Пофарбувати готовий виріб, щоб він став матовим і забруднити в пилюці тієї місцевості, де костюм буде використовуватися.

Вважається, що найкращі маскувальні костюми створюють снайпери самостійно і це може забирати від тижнів до місяців. Ідеальний костюм руками снайпера містить елементи навколишнього середовища, наприклад, в лісі – гілочки, листя, кору дерев, голки сосни, траву, які наклеюють на основу, потім готовий виріб спеціально забруднюють, щоб він не привертав уваги на.

На українському ринку ціна “кікімори” коливається в середньому від 1,5 тисячі до 4 тис. гривень. На американському – від 15 доларів, проте за за ці гроші ви отримуєте набір “зроби сам”: 450 гр. синтетичної нитки під мішковину і сітку; до 80–140 доларів й вище, в залежності від матеріалу, складності роботи і кількості елементів.

Маскувальних  костюмів існує багато і різних, водночас правильний маскувальний костюм – це своєчасний маскувальний костюм, костюм, який є тоді, коли він потрібний, тоді він може виконати свою місію – врятувати життя. Правильні маскувальні костюми – це поєднання матеріалів та фурнітури для пошиття основ для маскувальних костюмів з невтомними руками майстринь і майстрів, які приходять на Арсенальну 15.

Рецепт виробництва “кікімор” на Арсенальній 15 наступний. Беруть такі матеріали:

– сітка рибацька Дель;
– стрічка ремінна і рантова;
– саржа камуфляжна;
– нитки для шиття;
– фурнітура (пряжка-регулятор, фіксатор для шнура, фастекс, шнур);

– мішки.

Їх розрізають на клаптики та сатають нитки. Для однієї кікімори потрібно насатати нитки з п'яти мішків.

З матеріалів шиються основи для кікімори й на них потім плетуться нитки від мішків. Плетіння дуже тривале у часі та копітке, схоже не на плетіння, а на вишивання. Методика зав'язування ниток є специфічною, тому навіть склали інструкцію до кожної деталі.

 Правильні дівчата

Ініціатива по плетінню “кікімор” на Арсенальній 15 – самоокупна, оскільки до групи волонтерів входять ті, хто виготовляє і продає власні вироби, а гроші йдуть на витратні матеріали для масккостюмів. Наразі популярні гільзи з петриківським розписом, виготовлені Людмилою Єрміловою та Марічкою Сатаєвою. Людмила і Марічка малюють на гільзах польові квіти, гілки калини, ягоди суниці, в яскравих, насичених тонах за технікою «петриківки». Петриківка віднедавна представляє Україну в списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Марія

Marichka

Киянка Марічка Сатаєва долучилася до ініціативи з виробництва маскувальних халатів навесні 2015 року. На Арсенальну 15 прийшла, коли дізналась, що потрібні люди для виготовлення кікімор. Прочитала в інтернеті, та прийшла. Відтоді ходить плести кікімори у вільний від роботи час – двічі або тричі на тиждень години на три або чотири.

За освітою Марія філолог, викладач німецької мови та літератури. Художньої освіти вона не має, але завжди цікавилась малюванням. Коли ще вчилась у школі кілька років ходила на курси петриківського розпису. Відтоді не практикувала, але довелося згадувати.

Марічка бере за основу якійсь сюжет – або зі своїх старих ескізів, або відомих майстрів, переробляє, іноді промальовує на папері, як ескіз, якусь композицію, або одразу на гільзі. Крім петриківки, ще малює тематичні візерунки, наприклад, до свята Пасхи – під писанки.

Роботи Марії

Роботи Марії

 

Але спочатку треба гільзи підготувати: нанести грунтовку – це щось типу фарби, яка береться на метал, або пофарбувати з балона, щоб вийшла однорідна поверхня. А потім вже зверху можна малювати. На гільзі потрібно малювати послідовно – одним кольором певний малюнок, найчастіше спочатку великі квітки, потім інший малюнок, листячко та інше. А потім покрити лаком. Завичай за раз розмальовується сім – десять гільз.

Розмалювати одну гільзу забирає, залежно від розміру, від години до двох. Але в процесі потрібно багато чекати – поки сохне один шар, потім інший, потім ще лакування.

Розмальовує в першу чергу коли є замовлення, і ще потім, коли є вільний час. Ніколи немає запасу розмальованих гільз. Їх розбирають швидше ніж встигає розмальовувати. Усі гільзі виходять унікальні, але їх іноді просять повторити. Наприклад, просили повторити в жовто-червоних тонах, з пташками, або полуницю просили повторити.

Маленькі гільзи – на мотузці, щоб носити як кулон. Середнього розміру гільзу беруть як сувенір, або як свічничок, або як вазу для однієї квітки. Велику можна використовувати як підставку для олівців. Краще продаються малі, вони найдешевші. Марічка найчастіше розмальовує малі гільзи. Найбільші гільзи – від танкової гармати – розмальовує інша волонтерка – Люда Єрмілова.

 Людмила

" data-medium-file="https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/Luda.jpg?fit=225%2C300" data-large-file="https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/Luda.jpg?fit=480%2C640" class=" wp-image-11280" src="http://newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/Luda.jpg" alt="Люда" width="350" height="467" srcset="https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/Luda.jpg?w=635 635w, https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/Luda.jpg?resize=225%2C300 225w, https://i1.wp.com/newssky.com.ua/wp-content/uploads/2016/08/Luda.jpg?resize=480%2C640 480w" sizes="(max-width: 350px) 100vw, 350px" /> Люда

 

Люда Єрмілова – випускниця відділення декоративно-прикладного мистецтва Ніжинського училища культури. Зараз у неї з подругою фірма “Повітруля”, де вони виготовляють набори для вишивки, тому майже щодня Люда з сьомої ранку і до десятої вечора зайнята розробкою схем для вишивки з перервами на організаторську роботу.

Колись давно в Києві закінчила курси “петриківки”, а потім дещо практикувала петриківський розпис, розмальовуючи дерев’яні вироби. Коли перестали за це платити, припинила займатися розписом професійно, але ще дуже довго продовжувала розмальовувати “петриківкою” речі на подарунки.

Потім в пріоритеті були інші речі, доки якось не поламався ноутбук, тоді з’явився вільний час і згадалося це цікаве заняття – петриківський розпис. Зараз у свій вільний час Люда малює на гільзах на користь українським снайперам. На Арсенальну 15 пришла сама, коли дізналася, що там плетуть “кікімори”, оскільки руками працювати вміє, їй було цікаво спробувати. Ходить по вихідних, часто там на місці й розмальовує гільзи; деякі гільзи досить важкі, щоб їх носить туди-сюди.

Роботи Люди

Роботи Люди

 

Перш ніж розмальовувати, гільзу потрібно підготувати до роботи: добре помити, висушити, знежирити поверхню і заґрунтувати двічі, лише потім наноситься основний фон, по якому йде малюнок. Грунт, як і фарби, акриловий, професійний. Малюнок, нанесений такими матеріалами, водою не змивається, і щоб запобігти подряпин, зверху ще покривається лаком. Для роботи використовуються пензлики, традиційні для петриківки – білячі, а для дрібних деталей – кошачка, це такий пензлик з тонкої шерсті кішки, і хоча це традиційний інструмент для петриківського розпису з давніх-давен, його в магазині не купиш.

Оскільки доводиться працювати поетапно – заґрунтувати і чекати години поки триває висихання шару, потім знову грунт, і знову відставляємо й чекаємо, потім фон, і знову чекаємо поки він повністю висохне – складно сказати скільки часу забирає розмалювати одну гільзу. Власне малювання на одній гільзі забирає близько години. Люда малює без ескізів, хіба що може підгледіти в інших майстрів якісь нові для себе елементи, потренуватися малювати їх, а потім включити в свої композиції.

Достеменно невідомо скільки гільз розмалювала Люда. Іноді 6–8 на тиждень, іноді 2–3, намагається малювати, щоб на Арсенальній 15 завжди були гільзи на продаж. Деякі гільзи мають отвори від більш дрібних куль, в ці отвори Люда вписує квіти. А гільзи для роботи завжди є – зі сходу привезли цілий ящик із гільзами від автоматів, кулеметів та танкових снарядів.

Почалось все з того, що дівчата стали приносити різні власні вироби ручної роботи для благодійного продажу, щоб збирати кошти на допомогу військовим і на матеріали для виготовлення кікімор. Хтось розмалював гільзу просто, по-дитячому, оскільки запас гільз з фронту на Арсенальній 15 був. Люда вирішила розмалювати гарно, петриківкою, бо вона вміє. Марічка потім приєдналась до цього процесу.

Арсенальна 15 працює з літа 2014 року, і як будь-яка організація, час від часу мусить долати кризи, притаманні будь-якій структурі згідно з законами економіки. Наприклад, у липні 2015 року виявилося, що в книзі замовлень записано потреб на 55 комплектів маскувальних костюмів. 55 комплектів – це дуже багато годин багатьох людей, у тому числі тих, хто знаходить мішки, купує матеріали, сатає нитки з мішків, фарбує нитки, відшиває основи та наплітає на ці основи нитки.

Якщо працювати у звичайному темпі, то деякі хлопці на фронті отримають свої маскувальні комплекти, можливо, за три місяця. Тому Арсенальна 15 анонсувала  марафон із плетіння кікімор. Це  був вже третій марафон за той рік. Так і повідомили: “17 липня відбудеться 48-годинний марафон із плетіння кікімор”. На повідомлення відреагувало 66 учасників і виготовили 11 захисних костюмів (куртка, штани та обмотка на зброю).

Перший марафон пройшов у лютому, і за 48 годин було виготовлено 15 комплектів руками більш ніж 150 небайдужих волонтерів. Другий марафон відбувся у квітні, тоді силами приблизно 75 людей сплели 10 кікімор за 48 годин.

До цих маскувальних костюмів причепні багато-пребагато людей: і Василь Пилипович із міста Тульчина Вінницької області, який збирав мішки по сусідах; і Львівська фабрика кави, яка безкоштовно передає обрізки своїх сувенірних мішків у Київ; фарбувальники Оксана, Олександр і Дмитро, а фарбування — досить трудомісткий і брудний процес; ті, хто вдома займається тим, що розбирає мішки на нитки – родина Олени, а також Тетяна, Тамара і Ольга; а ще дуже багато тих, хто приходить і до крепатури вплітає нитки в основу для костюмів, іноді вночі, часто в спеку, після роботи і у вихідні.

Отакі вони – брати, сестри, матері, дружини, куми, друзі українських військових – просто патріоти й просто волонтери.  Приходьте допомогти і Ви – на годинку чи кілька, часто чи зрідка – є все необхідне, не вистачає лише рук.

Olena-Aleksandrova

Олена Александрова

Поширити / Поделиться:

В тему:

Комментарии для: “Як на Арсенальній 15 кияни плетуть маскувальні костюми для воїнів

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

UkrNET - поисково-информационный ресурс