Вуличні тварини – не вороги!

03.08.2015 0 By blacklight
Його загубили в Сочі під час Олімпіади...

Його загубили в Сочі під час Олімпіади…

Кому може сподобатися бачити нещасну тварину, яка самотньо ходить вулицями, потерпаючи від хвороб, голоду, агресії з боку інших тварин, а іноді і з боку людей, котрі переслідують їх з метою знущання, насильства і вбивства?

Колись ця тварина була домашнім улюбленцем, а зараз її більше не “хочуть”.

Їх міг викинути з хати господар, що не спромігся її виховати, тварина могла загубитися і не знайтися, у її господаря банально забракло грошей або здоров’я нею займатися, – причин масса.

Кожна країна виріщує проблему вуличних тварин на власний розсуд, проте зрозуміло одне: суспільство, яке вирішує проблему непотрібних тварин шляхом відстрілу чи отруєння, показує приклад вирішення проблеми існування непотрібних членів суспільства власним дітям.

Науковці голосом зоозахисників кричать, що фізична розправа не вирішує проблему контролю за кількістю безпритульних тварин: отруєння НЕ зменшує загальну кількість собак чи котів в районі в довгостроковій перспективі. Вбивство НЕ виріщує проблеми з захворюваннями і вбивство це, зрештою, ДОРОГО!

Якщо усе поголів’я бродячих тваринне не виловити впродовж двох місяців (стільки триває вагітність собак і кішок), то решта тварин зробить все можливе, щоб репродукуватися і заповнити звільнену територію. Цьому сприятиме наявність іжі (в сміттєвих бачках та на звалищах), води (будь-які джерела стоячої води) і житла (покинуті будинки). І чим кращий доступ у тварин буле до цих ресурсів, тим швидше вони розмножуються, а чим більше їжи і води, тим більша буде їх популяція.

Хороші шляхи вирішення проблеми вуличних тварин

Безпритульні тварини – це результат, а не джерело проблеми. Проблему спричинили люди, спочатку взявши в дім тварину, а потім відмовившись від неї, а далі проблемою стало неконтрольоване розмноження тварин.

Тому для вирішення проблеми потрібно передусім впроваджувати запобіжні засоби, такі, як (а) просвіта та інформування громадськості про те, що тварини не є іграшками, (б) створення системи належного оформлення та ідентифікації тварин та їх власників, а також (в) надання послуги безкоштовної стерилізації.

Розуміючи, що домашні тварини стали залежними від людей в процесі еволюції, цивілізовані країни світу передусім інвестують в навчання дітей – відповідальність за тварину має тривати все життя тварини, тому її необхідно вміти належним чином утримувати, доглядати, тренувати і годувати.

Ще одним заходом попередити ефект небажаних тварин на вулицях є створення системи обов’язкової реєстрації та обліку господарів і їх домашніх тварин.

Міжнародний досвід показує, що завдяки такій системі люди майже не викидають своїх тварин на вулицю. Однак, це не спрацьовує, коли йдеться про новонароджених цуценят або котенят. Тому багато країн надають населенню послуги безкоштовної або дешевої стерилізації; доведено, що це значно зменшує кількість кинутих домашніх тварин та їх дитинчат.

Зрештою, найбільш ефективним методом досягнення сталого зменшення загальної популяції вуличних тварин вважається їх відлов з метою лікування, стерилізації, мікрочіпування або маркування, і повернення на вулиці. В результаті, популяція вуличних тварин з роками падає тому, що коли стерильні тварини вмирають, не залишається молоді на заміну. Повернення стерилізованих тварин на вулиці сприяє тому, що їх місце не займуть безпритульні тварини з інших місць, які мігрують у пошуках їжі. Додатково, в місті потрібно регулярно вивозити сміття, встановлювати контейнери з кришкам і огороджувати сміттєзвалища. Там, де громада дозволяє захоронення сміття на вулицях, завжди будуть селитися тварини, як і там, де сердобольні мешканці підгодовуватимуть тварин.

Ідеї для українських міст

Однозначно, проблему безпритульних тварин потрібно виріщувати. Найефективніше це робити через створення центрів зоозахисту на базі існуючих ветеринарних клинік. До клініки привозитимуть безпритульних тварин для лікування, стерилізації, маркування і пошуку домівки з господарями для кожної тварини. Найкраще, якщо вдається пристоїти по домівках усіх здорових тварин (і в деяких громадах розвинутих країн це виходить). Проте, цей процес потребує часу, місця і ресурсів для тимчасовго перебування тварин, тому потрібні притулки для тварин.

Де знайти гроші? Міжнародний досвід свідчить про те, що проблема безпритульних тварин є актуальною для туроператорів, авіаліній, готелей та місцевих туристичних агенств, бізнес яких залежить від гарних вражень туристів і їх повторних поїздок. Існує статистика, що турист скоріше обере країну для відпустки, де немає проблеми безпритульних тварин. Тому відомі випадки, коли великі міжнародні компанії, накшталт згадних вище, фінансують роботу клінік, які займаються стерилізацією відловлених безпритульних тварин.

Ідеальному центру зоозахисту варто регулярно нагадувати про проблеми тварин органам влади. Здійснити це можна за допомогою створення розгалуженої мережі волонтерів, які здійснюватимуть тиск на органи влади через петиції (які віднедавна можна створювати та голосувати на сайтах органів врядування), запити на адресу органів влади (у тому числі через контакт-центри https://ukc.gov.ua і https://1551.gov.ua), тиск на своїх депутатів місцевого та державного рівня (листування, телефонні дзвінки та особисті зустрічі). Волонтери також зможуть налагодити зв’язок з поліцією, комунальними службами, ентузіастами притулків з інших міст тощо. В свою чергу, центр зможе запропонувати волонтерам рекомендаційні листи для роботодавців, навчання, практичний досвід лобіювання інтересів громади захисників тварин і досвід користуванням інструментом демократії в дії.

Варто укріплювати свою репутацію доброчинного осередка за рахунок участі в проектах, суміжних з основним видом діяльності. Наприклад, можна обирати з числа собак, які потрапили до притулку таких, що придатні для тренування у якості службових собак для прикордонників або собак-поводирів для людей з обмеженими можливостями, собак-психологів, яких водять в лікарні відвідувати тяжко хворих. В рамках відповідних програм підготовки, видресирувати цих собак для виконання ними їхньої ролі. Визначити попит можливо в результаті налагодження зв’язків з відповідними державними службами, а знайти спонсорів проектів можна через міжнародні фонди.

Водночас, доцільно налагоджувати зв’язки з центрами захисту тварин в інших країнах. Досить часто вони готові ділитися контактами організацій-донорів, разом брати участь в проектах розвитку і надавати практичні поради початківцям.

Важливою є просвітницько-виховна функція. Це передбачає реалізацію освітніх проектів для школярів, в ході яких акцентуватимуть той факт, що домашні тварини не повинні бути показником статусу, потрібно вміти бути відповідальним за інше живе створіння, вміти дружити, а заводити тварину потрібно, взявши її з притулку, а не купувати у заводчиків.

Де знайти робочі руки? Варто встановити контакти з навчальними закладами і домовитися про можливість проходження студентами літньої практики, впродовж якої, наприклад, створити, вдосконалити веб-сайт, наповнити його інформацією, корисною для власників тварин та бажаючих ними стати.

За допомогою студентів доцільно розглянути можливість впровадження короткострокових проектів, які спрацювали в інших країнах. Наприклад, котячі кафе, де котів годують, лікують, маркують і стерилізують.

У Нідерландах існує партія захисту тварин, успіх якої місцеві пояснюють тим, що їх культурі притаманні турбота, необхідність пощуку спільної мови, поділ праці та важливість життя поза роботою. Голандці не хочуть бачити як нещасні тварини блукають вулицями, натомість вони приймають їх в свої сім’ї. Крім того, зважаючи, що гуманне ставлення до тварин притаманне країнам з високим ВВП, в українських реаліях ця партія могла б просувати програму розвитку економіки, а не лише ефективно лобіювати зміни законодавства, які стосуються добробуту тварин.

Олена Александрова, NEWSSKY

Олена Александрова


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: