Чергові виклики для українців у Польщі в часи COVID-19

Польща на загальнодержавному карантині від 12 березня. І триватиме він щонайменше до 11 квітня. Тут закрили школи, садки і виші на три дні раніше, ніж у решті західної Європи. Такі дії польського уряду позитивно сприйняли навіть затяті противники діючої партії «Право та Справедливість».

Заходи безпеки усю країну занурили у нові умови життя. Більшість офісних працівників перейшли на віддалену роботу. Частина просто залишилась без роботи, але з виплатами від соціального фонду у розмірі до 85% від зарплати (при умові, що мігрант працював до цього легально), ще інші продовжують працювати. До змін та нестабільності на ринку праці додались інші — закриття кордонів та неможливість продовжити дозволи на роботу чи проживання у Польщі.

Коли усе — невідомо

Здавалось би до цього стабільне життя істотно похитнулось, з’явились нові виклики, які потрібно долати або приймати як належне. Станом на сьогодні, 30 березня, впродовж останніх двох тижнів Польщу покинуло понад 335 тисяч українців, говорять у Консульському відділ Посольства України в Республіці Польща. Але це тільки початок, говорять експерти. «На другу хвилю масових виїздів мігрантів з Польщі варто чекати у другій половині квітня. Пояснюється це просто — зараз виїхали ті, у кого от-от закінчувалась віза або дні перебування по біометрії. Залишились ті, у кого посвідки на тимчасове та постійне проживання — вони усі ці події можуть спокійно перечекати, не наражаючи себе на небажаний домашній карантин в Україні. До того ж додається фінансова сторона — карантин оголосили 12 березня, коли вже фактично всі заплатили орендну плату за зйомні квартири чи офісні приміщення», — говорить Малгожата Суйка з варшавського мультикультурного Центру. Вона додає, що так насправді покинути Польщу вже у квітні зможуть ті, кого звільнили у зв’язку з епідемією, а також ті, хто лишень нещодавно приїхав до Польщі у пошуках роботи. «Таких людей буде чимало. Доходи або ж знизились або ж взагалі відсутні, а по рахункам платити треба. Скоріш за все додому повернуться і ті, хто приїхав у Польщу кілька місяців тому, без високої кваліфікації та ще без знання мови — таким мігрантам буде дуже важко конкурувати на ринку праці. Залишаться ті, хто вже встиг пустити коріння, у кого залишиться робота або ж принаймні шанс її отримати після завершення карантину», — підсумовує Малгожата.

У не найкращій ситуації і ті, хто лишень планував виїхати до Польщі на заробітки. З запрошеннями на роботу на руках вони не можуть відкрити віз, адже консульські установи Польщі на території України не працюватимуть щонайменше до 24 квітня. А десятки тисяч таких запрошень саме від польських фермерів, які вже зараз рвуть на собі волосся і підраховують можливі збитки. «Ми не справимось без робочих рук трудових мігрантів зі сходу, — підкреслює голова Об’єднання правління фермерів Польщі Франциск Новак, — Ми неодноразово апелювали до уряду, аби вирішили питання з продовженням терміну дії легалізаційних документів мігрантів. Якщо не буде жодних позитивних дій, то вже зараз можемо говорити про стрімке подорожчання продуктів харчування та про кризу у польській економіці».

Уряд Польщі з думкою про іноземців чи власну економіку?

Країну від кризи таки рятують і навіть з думкою про мігрантське середовище. В ніч з 27 на 28 березня Сейм Польщі ухвалив пакет антикризових законів «Антикризовий щит». Пакет законів повинен зберегти робочі місця та фінансову ліквідність підприємств. Наприклад, уряд Польщі пропонує бізнесу співфінансування заробітної плати працівників,звільнити мікропідприємства з податку до Фонду соціального страхування (на три місяці) тощо. На все про все 212 мільярдів злотих. Знайшлось, на щастя, там місце і українцям.

На допомогу можуть розраховувати не лише ті, хто відкрив у Польщі свій маленький бізнес. Урядом передбачається автоматичне продовження іноземцям (на час тривання періоду епідемії плюс 60 днів) усіх дозвільних документів на перебування і працю в Польщі. Це стосується тих, у кого робочі візи чи карти перебування завершилися після 15 березня. Щоправда, як це відбуватиметься на практиці —невідомо. Наразі усі документи надсилаються поштою.

Втрачати тисячі робочих рук Польщі катастрофічно невигідно, особливо зараз — коли криза неминуча. Колективного героя польської економічної стабільності — українських трудових мігрантів — потрібно залишити у країні. Тільки як і чи вони цього хочуть? «Зараз багатьом доведеться задуматись над профорієнтацією. Це цікавий час, який потрібно пережити усім — працедавцям та працівникам — з мінімальними втратами, — говорить юристка і працівниця міжнародної логістичної компанії Алла Гоголь. Рано чи пізно карантин закінчиться, країни будуть оговтуватись, ставати з колін і робочі руки будуть дуже потрібні. Так, поляки теж повертаються додому, але — не так стрімко, як українці покидають Польщу і вони навряд займуть ті робочі місця, які були зайняті мігрантами».

А де без змін?

Частина безробітних зараз заздрісно споглядає на тих, кому доводиться працювати, незважаючи ні на яку заразу. Це продавці у продовольчих магазинах, в аптеках, дрібних кіосках з пресою та у крамницях з побутовою хімією, це працівники пошти, водії громадського транспорту, кур’єри і звісно ж — медики.

«Нам скоротили робочий день, ми змушуємо усіх відвідувачів магазину дотримуватись норм безпеки — тримати дистанцію та дезінфікувати руки на вході і виході, але психологічно — важко, — розповідає Олена, продавчиня у одному з варшавських продовольчих магазинів. З роботи я приходжу додому, де мене чекає двоє дочок. Я дуже переживаю, щоб не принести, не дай Бог, чого до хати. Дезінфікуємось, миються руки. А що робити? У мене немає виходу — я сама забезпечую сім’ю, платити за квартиру треба, іншого виходу немає». Працедавець Олени обіцяє заплатити усім додаткові премії, але геть невисокі — якихось неповних 100 доларів брутто.

Таке відносне щастя далеко не в усіх. Тепер єдиним годувальником у сім’ї є Юрій, його дружина залишилась без роботи у зв’язку з карантином. «У неї була цивільно-правова умова, яка залишала за працедавцем право розірвати договір у будь-який час. Так і сталось, — говорить чоловік. — Ми намагались пошукати щось для неї, але на фоні масових звільнень — це нереально. Або нелегально. Ми так не хочемо — надто ризиковано, що потім не заплатять…був вже досвід. Якщо карантин не закінчиться у квітні, як обіцяють — нам буде дуже важко. Але тримаємось доброї думки і намагаємось позитивно мислити».

З добром у серці — як мігранти допомагають Польщі у боротьбі з вірусом

Біда, безумовно, об’єднала людей. А декому допомогла проявити свою внутрішню доброту. На фейсбуці з’явилась група взаємопідтримки мігрантів «Видима рука», де усі зголошували чим готові допомогти, а також писали і ті, хто цієї допомоги потребує. Індійська та в’єтнамська громада приєднались до акції Posiłek dla lekarza (їжа для лікаря) і безкоштовно надсилають обіди у лікарні. Група жінок Кавказу та Польщі шиє маски для волонтерів, рятувальників та людей похилого віку у Гданську.

Йоланта Гайне, директор Фонду Prohumanum, який займається підтримкою мігрантів у Польщі розповідає як змінилась їх праця. «Усі наші інформаційні консультації зараз відбуваються он-лайн, ми залучили додаткових психологів, аби максимально підтримувати мігрантів у ці непрості часи, — говорить жінка. — Якщо в українців ще й досі є хоч якась можливість повернутись додому або ж легально залишитись у Польщі навіть з простроченою візою, то, наприклад, у індусів чи в’єтнамців, все не так позитивно. Вони заручники ситуації, з закритими кордонами і без роботи. Такі розмови-підтримки ми називаємо емоційним провітрюванням. Дуже важливо, щоб ніхто зараз не почувався самотньо і безпорадно», — наголошує Йоланта.

Люди у ці складні часи не забувають про найважливіше —залишатись людяним і з відкритим серцем. І це зараз чи не найважливіше, особливо для тих, хто далеко від дому і як ніколи потребує підтримки та втішного слова.

Здоров’я усім та мудрості,

Оксана Денисюк для Newssky з Варшави