Чому притулки не вирішують проблему кинутих тварин

19.03.2016 0 By Chilli.Pepper

Олена Александрова, Ія Слабінська

Гроші не вирішують проблеми. Проблеми вирішують менеджери і їхня спроможність налагодити процеси та мотивувати виконавців. Вирішують небайдужі люди, які готові волонтерувати на ентузіазмі. Одні люди проблеми створюють, інші люди їх вирішують.

РоксіШахраєм можна бути і за великої зарплати

Жила собі людина в прекрасному американському штаті з прекрасними лісами, чудовими горами та доступом до океану. В цьому штаті було не надто холодно і не надто спекотно, і, водночас, не було крокодилів, скорпіонів, змії з дерев не падали, в місті можна було побачити оленів, борсуків, єнотів, лис і кролів.

Ця людина мала прекрасну зарплату директриси притулку для тварин – понад 90 тисяч американських доларів на рік. Робота була хороша, судячи з того, що вона пристроїла туди працювати помічником директора свою дочку, іншу дочку посадила в приймальню, сина зробила координатором волонтерів, а ще невістку і двох кузенів пристроїла.

Притулком опікувалося графство і він не бідкував – контракт на його утримання складав 1,6 мільйона доларів, хоча бюджет притулку був, насправді, ще більший внаслідок пожертвувань та інших джерел.

В притулку було близько 600 тварин і він мав прекрасну репутацію. У той час як деякі притулки для тварин вбивали здорових тварин або тварин, які не піддаються лікуванню, цей притулок, навіть коли був переповнений, значився таким, що віддає на евтаназію лише невиліковно хворих тварин, або таких, що вважаються небезпечними для людей. Завдяки такій репутації, спонсори й волонтери охоче допомагали притулку.

І раптом виявилося, що цей притулок не такий вже і хороший. Виявилося, що для того, щоб показати низьку статистику по евтаназії в притулку, тварин що вмирали вивозили до іншого притулку, де оформлювали їх нібито усиновлення. Виявилося, що в цьому притулку тварин навмисно залишали помирати у клітках, аби не присипляти. Навіть якщо тварина мучилася перед смертю, чекали поки вона помре сама, не надаючи медичної допомоги. Натомість, чомусь присипляли тварин, які мали незначні медичні проблеми.

Не зважаючи на чималий бюджет і наявність достатніх фінансів, тварини голодували. А щоб заробити більше грошей, в притулку здійснювалися різні шахрайські схеми. Наприклад, притулок проводив певні процедури на тварині, виставляв за це рахунок графству, а потім вивозив цю саму тварину в інший притулок і виставляв рахунок іншому графству за ті ж самі послуги.

Зрештою про все це і багато іншого почали говорити люди, дізналися правоохоронні органи та написали журналісти. Це реальна історія, яка сталася в штаті Північна Кароліна (США) в 2015 році.

Про Нідерланди, і чому там немає вуличних собак

У 2012 році Нідерланди прозвітували про те, що у них майже немає проблеми вуличних собак. Звіт авторства І.Стернхайм розповідає як цього було досягнуто і надає іншим країнам рекомендації для вирішення проблеми безпритульних собак. Звіт містить низку цікавих історичних відомостей, наприклад, пригадує такий факт: коли в одному муніципалітеті країни з метою регулювання кількості собак запровадили податок на собак з їхніх власників, багато людей вирішили не платити його і викинули своїх собак на вулицю. Водночас, у муніципальних утвореннях, де не ввели “собачий податок”, кількість вуличних собак не зросла. Було зроблено висновок, що в зростанні кількості бродячих собак частково винна бідність населення.

Волонтер і собакаВодночас, бити по гаманцю і карати злочини – це ефективний інструмент впливу на поведінку людей, відтак, низка цікавих положень була впроваджена на рівні законодавства. Знущання з тварин в Нідерландах карається позбавленням волі на строк до трьох років і штрафом в розмірі від € 16750. Заборонено калічити тварин з метою приведення їх до вимог породи, наприклад, купірувати хвіст чи вуха. Заборонено продавати тварин на вулиці чи на ринках. Магазини, які продають тварин, – а їх на всю країну лише десять, і це при тому, що кількість населення Нідерландів складає 16,85 мільйонів осіб станом на 2014 рік, – повинні давати своїм собакам змогу проводити на вулиці принаймні дві години на день.

За статистикою в країні щороку губиться 25 тисяч собак, майже три чверті з них повертаються додому. Притулки займаються пошуком нових господарів для решти, і вони успішно з цим справляються у 90 відсотків випадків. Згідно з законом, міські ради мають сплачувати витрати притулків на утримання вуличних собак впродовж перших 14 днів з моменту їх поселення в притулок. Якщо власник собаки здає її в притулок, він має сплатити штраф. В країні існує “тваринна” поліція, тобто Національна інспекційна служба захисту тварин, в якій працюють 12 інспекторів і понад 200 волонтерів.

Звіт відзначає, що ставлення громади до тварин з роками змінилося. Якщо раніше собаки були тягловою силою, охоронцями, тощо, то зараз вони набули ролі друзів, компаньйонів, дітей. А дітей на вулицю не викидають. Дітей виховують і несуть за них відповідальність. У Нідерландах більшість власників собак відвідали з ними спеціальні собачі школи.

Навіть більше, зі зростанням ВВП на душу населення, виріс інтерес до добробуту тварин. Нідерланди – єдина в світі країні, де існує партія, що опікується правами тварин. У 2006 році вона отримала два місця в парламенті (зі 150).

Виходячи зі свого досвіду, для довгострокового скорочення популяції вуличних собак Нідерланди радять іншим країнам стерилізувати 70 відсотків собак жіночої статі, просвіщати власників собак та реєструвати як власників, так і собак.

Проекти українських громадських активістів

Якщо передивитися останні звіти міжнародних організацій, що періодично збирають, систематизують та публікують інформацію про стан справ в сфері захисту домашніх тварин і вирішення проблеми безхатніх собак в різних країнах, то можна побачити, що загалом по Україні майже немає інформації. Навіть даних щодо кількості безпритульних собак немає. Навіть більше, з інформації про те, що в країні міські ради фінансують знищення тварин, можна зробити висновок, що українці ще не доросли називатися громадянським суспільством.

Проте, це не так. Зараз зоозахисники, хоча й повільно і часто неузгоджено між собою, намагаються перевернути ситуацію. Одним з прикладів ефективного вирішення проблеми вуличних собак на рівні великого міста є проект Олега Мацеха. Пан Мацех взявся очолити львівське комунальне підприємство “Лев” й за рік під його керівництвом відловили, простерилізували і прилаштували більш як 600 собак. Це при штаті 15 осіб по дві зміни: чотири доглядальники, по двоє водіїв та ловців, два фельдшери та дві ставки ветлікарів, які розділили на п’ять осіб. Це був однорічний проект і пан Манцех вже пішов з ЛКП “Лев”, але залишилися налаштовані схеми роботи, гарна команда і краща репутація львівського притулку.

Волонтер і собакаКияни створили петицію щодо закриття столичного Куренівського ринку, відомого під назвою “Пташиний ринок”. На ринку вже десятки років продають тварин і журналісти не раз писали про те, що непроданих потім можна знайти в найближчому лісі. Петиція на сайті Київради набрала необхідні 10 тисяч підписів і мер столиці Віталій Кличко дав розпорядження розглянути її на засіданні комісії Київради. Поки що громадськість Києва, і не тільки, з нетерпінням чекає на розвиток подій. Станом на сьогодні відомо лише те, що В.Кличко розпорядився прискорити вирішення питання.

У Києві куратором вирішення проблеми безпритульних тварин та всього, що з ними пов’язано, у тому числі притулками, є Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Київради. Київрада запросила ентузіастів долучатися до складу групи, яка опікуватиметься питаннями захисту тварин. Група почне працювати у квітні поточного року. Долучитися до роботи групи можна було після подання потрібних документів. Ініціатором цієї групи була зооактивіст Віолета Левіна, зараз вона голова ініціативної групи, яка стане громадською радою.

На одеській крауд-фандинговій платформі “Моє місто” Артем Бородатюк зареєстрував ініціативу під назвою “Системне вирішення проблеми безхатніх тварин в Одесі”. Проект має на меті створення веб-сервісу, за допомою якого можна буде швидше прилаштовувати загублених тварин, і дасть змогу громадськості контролювати те, що відбувається в сфері безпритульних тварин міста через низку корисних інструментів. Станом на сьогодні цю ініціативу підтримало 74 особи й зібрано 20 відсотків коштів. Сподіваємося, що проект буде успішно реалізований і його наслідуватимуть інші міста.

Київські активісти допомагають собакам з притулків знаходити господарів за допомогою гарних фотографій. В соціальних мережах було створено групу, яка об’єднує фотографів, що відвідують притулки і роблять фотографії собак, які потім поширюються серед широкої аудиторії.

Євгенія Драч – один з таких фотографів. Вона вперше відвідала Бородянку 19 грудня минулого року. Вона фотографує не лише в Бородянці, а де покличуть. Зараз майже кожні вихідні відвідує притулок “Сіріус”, що на околиці Києва (там мешкає близько 2500 тварин), нещодавно знову була в Бородянці і їздить туди кілька разів на місяць. Євгенія, яка, до речі, є щасливою власницею собаки з притулку, каже, що завдяки волонтерам чимало тварин знаходять нові домівки.

У соціальних мережах існує кілька груп, які об’єднують волонтерів, що допомагають притулкам для тварин: організуються спільні поїздки, координуються дії щодо задоволення певних потреб притулків, збираються кошти. Завжди існує можливість посильної допомоги притулкам для тих, хто не має машини, грошей чи не може робити це системно, але має велике бажання і сили. Раз на місяць, наприклад, в притулок “Бородянка” ходить безкоштовний автобус на 40 місць. Допомогою буде і спілкування з тваринами, наприклад, вигул собаки, а краще декількох, бо такі прогулянки коштують за вартістю діамантів для собаки, яка постійно сидить у клітці.

Але для того, щоб змінити становище безпритульних тварин в країні в цілому та ставлення громадськості до цього явища, поточних зусиль волонтерського руху замало. Потрібна консолідована робота на всіх рівнях, починаючи зі зміни законодавства щодо адміністративної та кримінальної відповідальності господарів за тварин, яких вони утримують, перегляду та реорганізації роботи та фінансування державних притулків та служб, які опікуються безпритульними тваринами (наприклад, створення спеціальної наглядової ветеринарної поліції), поширення соціальної інформації про відповідальність господарів за долю тварини (медіа засобами – інтернет, телебачення. радіо, лекціями в школах, інститутах), зміцнення наявних та створення нових волонтерських об’єднань, які б могли контролювати роботу державних установ, вносити необхідні пропозиції на рівні районних міських, обласних рад щодо поліпшення стану безпритульних тварин на відповідній території, та створювати соціальні проекти і ініціативи в цій області.


Роксі, дівчинка-лисичка, віком півтора-два роки, вагою близько 12 кг, шукає господарів. Вона одна з собак Бородянки. Телефонуйте 0673296185


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: