ПРО УВАГУ, СВОБОДУ ТА ПІКЛУВАННЯ

Словом 'народ' у нас зловживають уже третій рік. Ви помітили?

210844_originalЗловживає політичний клас та його...скажімо так, однодумці в медіях. Але — зловживають дуже 'технічно', розділяючи: 'бідні' — 'багаті', 'патріотичні маси' — 'невдячні, нездалі, боягузливі' жителі окупованих територій, молодь-пенсіонери, можна ще перелічити кілька бінарних опозицій. Це не задум, це інстинкт — управляти і надалі за допомогою маніпулятивних політичних технологій. Ні, це не узурпація — це більш ніж автентична демократія (яка не є синонімом res publica). Ми на це ведемося вже років 10.

Не слід увважати, ніби це якась змова, що нас навмисно обманюють. Можливо, хтось із Вас читав мою нещодавню статтю 'Украина — европейская Перу?'. Її було написано без жодної іронії, хоча 'многие знания — многие печали'. Просто така — із численними , але дрібними зауваженнями — логіка розвитку політичної системи в нашій країні.

Якби я був на років десять молодший і на ці ж 120 місяців менш досвідчений — я би, звісно, облився в цьому пості литрами отруйної протестної люті (і так час-у-час бувало в ті роки, коли соціальним мережам передували політичні форуми). Натомість, зараз скажу по-іншому.

1) Маємо найкращу, найсміливішу, найпатріотичнішу і найталановитішу молодь у світі — це не якийсь 'дебіли' чи 'неписьменні', більшість вйобує так, як вйобували молоді в 1930-ті в США і в 1950-ті в Західній Європі. А в тому, що ця більшість молодих людей мріє емігрувати через те, що в Україні не вистачає робочих місць та існує низький поріг для чесного (!) заробітку — винна лише вайлувата українська політична еліта, яка або боїться, або не знає як розвивати динамічну ринкову економіку, що дозволяє розкрити талант багатьох, і продовжує кружляти по болоту служіння інтересам бюрократії та лобістів нинішньої примітивної економіки.

2) Середній та малий український бізнес розчавлено троєкратною девальвацією, а кілька мільйонів самозайнятих повернулися до тіні ще в 2009-10 роках...більш того, монетарна і валютна політика продовжує залишатися непевною, а головним джерелом надходження вільноконвертованої валюти (~$20 млрд на рік) і далі слугують громадяни України, які працевлаштувалися за кордоном (до 8 млн, або до 20% населення).

3) Політична еліта продовжує знущатись над працюючими пенсіонерами, відбираючи у них частину пенсії, хоча чудово знає, що на їхні 'білі' робочі місця не прийде ніхто — skills are lost, most possible surrogates left the country long ago.

4) Політична еліта уникає розмов на тему справжньої пенсійної реформи при тому, що дефіцит ПФУ зростає з кінця 2000-х, і вже 7 років перекривається бюджетом (тобто солідарна система давно мертва) і все це закінчиться банальним пограбунком пенсіонерів (нинішніх та майбутніх) шляхом чергової девальвації гривні. Особисто я припинив спілкуватися на цю тему із нашими політиками вже рік тому — вони є безвідповідальними боягузами, які залежать від великих корпоративних інтересів. Наша ситуація через низькі середні пенсії та девальвацію — лише на 10-20% краща від російської, але кремлівський диктатор може дозволити собі не приховувати банкрутство, Мінфін РФ прозоро про це розповідає. Наші демократи запопадливо корчать з себе соціалістів (хоч і з голим гузном);

5) нарешті, вільного обігу земель сільгосппризначення в Україні і досі немає лише через інтереси хазяїв величезних агрохолдингів, серед яких 'чомусь' самі родичі відомих політиків та транснаціональні корпорації, а маленькі господарства у боргах навічно, залишок селян перетворено на пеонів. Решта (присадибні ділянки тощо) are part to a subsistence economy; немає якісної охорони здоров'я тому що світові страховики не хочуть приходити до мутної феодальної системи; поступово деградує вища школа, тому що більшість вишів давно перетворилися на феодальні володіння ректорів (не дивно, що вони аплодують 'автономії'), та degree mills, чиї програми на 75% просто соромно показувати європейським відомствам у сфері ліцензування; ще якось тримається середня школа, не знаю — от чесно — як, але знань та навичок у дітей все менше.


Ось ці питання і проблеми (хоча цей список, мабуть, не вичерпний) є насправді важливими. Відповіді та рішення давно відомі — це максимальне скорочення функцій та повноважень бюрократії (свобода -1), це компроміс між нашими зобов'язаннями перед старшими поколіннями (це вони побудували 4/5 від усього навколо нас) і правом громадян самостійно розпоряджатися своїми майбутнім (свобода-2), і воля до запозичення — як би важко це не було — найкращих взірців з усього світу замість щораз дорожчої та ганебнішої підтримки давно застарілих систем (свобода-3).

Про свій народ слід піклуватись, а не знущатись з нього, обманювати його, розділяти його політичними маніпуляціями чи кидати йому девальвовані копійки як жебракам.

Ми — українська Нація, від найменших до найстарших, від багатих до бідних, від селян до інженерів, від западенців до східняків — не жебраки і не дурні. Ми — перша Нація в Європі за останні 100 років яка самотужки повалила тиранію. Перша Нація у світі з часів афганської війни, яка зупинила вторгнення ядерної держави. І перша Нація серед інфантильних демократій заходу, яка не боїться чути правду.

NB. Please share.

Максим МихайленкоМакс Михайленко

Поширити / Поделиться:

В тему:

, ,

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

UkrNET - поисково-информационный ресурс