Передноворічні рими позаминулого й нинішнього років
28.12.2015Міні-трилогія
НОВОРІЧНИЙ ГІМН
(Доповнений текст Івана Яковича Франка; класик, гадаю, не образився б, оскільки сам полюбляв різноманітні жарти)
«Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,—
Він живе, він ще не вмер.»
Знов покликав до повстання —
вийшли ми (та чи востаннє?).
Попри «темні» й «білі» плями,
святкуватимемо з вами
за масштабом світовий
на Майдані рік Новий!
«Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.»
А трапляється, що їде,
і дрижать вельможні гниди,
що зазвичай дуже грізні,—
владні «пінопласти» різні,—
і скавчать, бо добрий тан
розпочав Автомайдан.
«Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.»
Неофіти й ветерани
полюбляють спів Руслани,
Петриненка та Бурмаки,
а також гурти всілякі
на зразок «ТНМК»
і Славка Вакарчука.
«Вічний революцйонер —
Дух, наука, думка, воля —
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.»
Вибачайте, друзі східні:
у Європі хоч і злидні,
а тамтешні можновладці
суду й на землі бояться…
Нам — туди. І без образ:
хто надувся… ну, гаразд!
29.12.13
ПЕРЕДНОВОРІЧНІ ЗВЕРНЕННЯ ДО «ПЕРШИХ ОСІБ»
Замість вступу — про всю «вітчизняну політико-економічну еліту»
(Формально дуже вільний переклад англійської приказки)
Людина, що робить не справи,
а вправи словесні невпинні,
подібна до саду, що повен
насіння, насіння, насіння…
1. «Бо я люблю Петра дуже…»
Авторитет твій, «любий друже», дутий…
Щоб хоч не пробудити Божий гнів,
свій (наш) народ цукерками годуй ти —
і годі годувати ворогів!
2. «…Завзятіший з усіх бурлак»
Нехай «обранці» чубляться-сваряться,
та на засідання примушуй ти
ходити, бо ця зала — місце праці,
а не щоб… тілу там комфорт знайти!
3. «…І вам, лицарі великі…»
Піндоси щоби про гріхи забули
і тут ніхто корупції не вздрів,
згадай, «чечене», бойове минуле —
та знов мочи повсюдно москалів!
25.12.15
ТАКОЖ ПЕРЕДНОВОРІЧНА МАЙЖЕ ЕЛЕГІЯ НА ЧЕСТЬ УКРАЇНИ
Так, споконвіку ЛАГІДНА вона,
постійним став епітет тепло-гордий.
Але козацтва вироста стіна,
коли сюди ворожі сунуть орди.
НЕ МИ до них — вони до нас прийшли…
ні: вдерлися, неначе пси скажені.
Крим із Донбасом у полоні мли,
прокляття шлють манкурти рідній нені…
Проте тепер вже не вселяє страх,
гуркочучи на Сході, канонада:
за час війни буквально на очах
всеукраїнська виникла ГРОМАДА.
Веде НАРОД сьогодні смертний бій —
всіх етносів держави
ГРОМАДЯНИ.
Нехай для України рік новий
пресвітлим роком Перемоги стане!
26.12.15