Мрія про собачий майданчик у Києві

Собакам краще жити за містом – щоб свіже повітря та велика територія, щоб будинок з подвір’ям та садом, щоб можна було гуляти полями й лісами, щоб бігати за дикими кролями або допомагати випасати худобу.

Але як тварина-компаньйон, собака, більш ніже комфорту, потребує доброго господаря. І якщо людина обирає жити в місті, то й собака мусить жити в місті.

Як і людям, домашнім вихованцям показані фізичні вправи. Зазвичай, потреба в активності, як і у людей, різна – одні собачки потребують меншого фізичного навантаження, а інші – більшого. Собака, яка отримала достатньо активності на прогулянці, не трощить квартиру і зайвого разу не гавкне. Тому люди, шукаючи як досягти максимально необхідного фізичного та розумового навантаження для собаки за найменших втрат часу, придумали собачі майданчики й собачі тренажери в містах.

Київські собачі закони

У 2007 році мер Києва Леонід Черновецький підписав Рішення про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в місті Києві. Цей документ містить інформацію, особливо корисну для власників домашніх улюбленців. Ось кілька фактів звідти.

Киянин повинен зареєструвати свою собаку впродовж 30 днів з моменту заведення. Гість міста, який перебуває з собакою в Києві понад 30 днів, також повинен її зареєструвати.

Житлово-експлуатаційні контори та ОСББ стягують плату з власників собак відповідно до встановлених тарифів. Грошима, зібраними з власників тварин, розпоряджається Київська міська державна адміністрація.

Майданчики для дресирування собак створюються для зменшення випадків покусів собаками людей, для зменшення кількості безпритульних тварин, для формування гуманного відношення до тварин.

Існує типовий проект майданчика. Територію та обладнання майданчику відповідно до типового проекту забезпечують районні адміністрації міста. Фінансування на це йде з районних бюджетів, зокрема, з комунальних платежів за утримання собак.

Районні управління житлово-комунального господарства мають обслуговувати майданчики. Комунальне підприємство “Центр ідентифікації тварин” має допомагати в плануванні майданчика і призначає відповідальну особу для загального управління процесом роботи майданчика. Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва контролює порядок експлуатації, нормативний, санітарний й технічний стан утримання місць та зон для вигулу тварин.

Таким чином, бачимо схему, відповідно до якої власники тварин мають сплачувати податок на своїх тварин, райони збирають ці кошти і мали б перерозподіляти їх, за погодження Київської міської адміністрації, на потреби собаковласників. При цьому, потребам собаковласників має сприяти організація “Центр ідентифікації тварин”, а куратором всього процесу виступає Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва.

Потрібно зазначити, що схожа на описану вище київську схема працює і в Сполучених Штатах, де існують спеціальні зони для вигулу собак як у парках, так й у межах міста. Майданчики для дресирування собак часто приватні й туди ходять, щоб працювати з кінологами, брати уроки зі слухняності, витривалості тощо. Однак, оскільки громада може впливати на розподіл податкових коштів в інтересах своєї громади, то зацікавлені громади лобіюють інтереси собаковласників та будують тренувальні майданчики для загального користування усіма собаководами на цій території.

Київські собачі реалії

Весною 2015 року киянка Алла Цудікова, хазяйка вельштер’єра на ім’я Верда, написала в адміністрацію Дарницького району, в якому вона мешкає, запит щодо побудови собачого кінологічного майданчика. Відтоді минув рік, написано багато листів, отримано багато відповідей, обіцянок, проведено багато дискусій і роботи, але фактично є лише дозвіл на використання ділянки під майданчик за адресою вул. Ревуцького/ вул. Здолбунівська, проект, кошторис та собача мрія про тренувальний майданчик.

А мрія така: добре освітлена територія, віддалена від житлових приміщень, розміром 1720 кв. м. з парканом висотою 1,8 метра, покриття – щебінь, а зверху пісок і тирса. Всередині – пара смітників та станція з пакетами для прибирання, і турнікети для тренування собак: гірка, підвесна шина, бар’єри, трамплін, тунель, слалом, бум. Навколо майданчика – багато дерев.

Для чого майданчик? Для занять з професійним дресирувальником, фізкультури разом з домашнім улюбленцем, спортивних занять для собак, лекцій та дискусій ветеринарів на актуальні теми (харчування, щеплення, стерилізація тощо), конкурсів на кращий костюм, собачих талантів, конкурсу краси серед безпородних собак. А також, щоб проводити дитячий день для тих, хто закінчив тиждень з високими балами в школі, – це для того, щоб діти спробували свої сили в дресируванні собачок.

Турнікети коштуватимуть принаймні 34 тисячі гривень. Садова сітка, якщо її встановити, – а її потрібно 230 погонних метрів, – із встановленням бетонних стовбурів, коштуватиме 50 тис. гривень. Залізний паркан, якщо його встановлювати замість сітки, і міцніший, і красивіший, але коштуватиме вдвічі більше. Газон на майданчику – справа дорога в утриманні, оскільки потребує поливу, тому і не розглядається як варіант взагалі. Так само можна зекономити на лавках, якщо їх не встановлювати на майданчику.

Де взяти грошей?

В найкращих сучасних традиціях Алла з іншими мрійниками-собаковласниками дослідили всі можливі шляхи пошуку коштів для впровадження собако-майданного проекту.

Передусім звернулися до районної адміністрації, ЖЕКів та ОСББ. На жаль, найлогічніша ідея, яка полягає у тому, щоб попросити перерозподілили кошти, які надходять з власників собак на користь собак та їх власників, виявилася найменш ефективною. Служби міста Києва, як виявилося, полюбляють перенаправляти одна на одну, але не охочі підтримувати місцеві ініціативи на кшталт майданчика.

Також просили підтримки у депутатів різних рівнів: коштів на будівництво чи отримання паркану або покриття. Депутати обіцяють допомогти, але поки що матеріальних результатів немає.

Писали листи з проханнями дати грошей на майданчик різним великим підприємствам Києва: будівельним компаніям, будівельним супермаркетам та гіпермаркетам. Ніхто не відповів, окрім одного забудовника, але, на жаль, ні до чого не домовилися. Зверталися до місцевого бізнесу – найближчих до майбутнього майданчика кафе та ресторанів, вони відмовилися допомагати, зауваживши, що достатньо сплачують у бюджет.

Розмістили об’яву на крауд-фандинговій платформі «Спільнокошт». Просили 50 тисяч гривень на тренажери й комплекс для прибирання. Долучилося 24 добродійники, зібрали 2 579 грн, але не отримали нічого, тому що «Спільнокошт» передає гроші лише за умови повного збору заявленої суми.

Подавалися на один всеукраїнський конкурс проектів, але не виграли його. Шукали, але не знайшли грантів на розвиток місцевих ініціатив в місті Києві.

Майданчику бути!

Поки тривали обговорення з чиновниками та великими й середніми підприємствами, про ініціативу дізналося все більше людей. Проект будівництва майданчика для тренування собак підтримали деякі дрібні бізнеси, наприклад, ТМ “Гавчик”, “Буба сторіз”, “Це Наш Київ”. “Це Наш Київ”, виробник вуличних комплексів для прибирання за собаками, подарував один комплекс для встановлення на території майбутнього майданчика. ТМ “Гавчик” віддає частину прибутку від продажу своїх виробів в бюджет ініціативи, “Буба сторіз” також виділили частину своїх виробів на фінансування собачого проекту.

ТМ “Collar” обіцяє допомогти з більшою частиною снарядів, коли майданчик матиме цивільну огорожу. Місцеві газети “Дарницькі Вісті” та “Дарницька Громадська Варта” вже допомогли зі щебенем, та обіцяли ще допомогти.

Всього зібрано близько 4 370 грн., з яких 2 400 грн. витрачено в минулому році на розчистку та вирівнювання поверхні. У залишку наразі 1970 грн. та 70 у.о.

Найбільше зараз потрібний паркан, і Алла Цудікова каже, що як до літа гроші на паркан не знайдуться, то разом з однодумцями робитимуть паркан з паллет. Тим більше, що є досвід будівництва лавок з паллет на районі силами лише трьох дівчат. А поки що в планах – подаватися на конкурси проектних пропозицій від міжнародних фондів і створити майданчики для тренування собак одночасно в п’яти районах Києва. Для цього було створено веб-сайт проекту “Місто тварин” й уже зареєстровано громадську організацію з аналогічним ім’ям.

Водночас, у Харкові уже десять кінологічних майданчиків для дресирування собак. Львів’яне розпочали побудову двох майданчиків.

 Олена Александрова