Демократія та економічний розвиток
26.04.2016
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Харків – Житомир), доктор соціологічних наук, кандидат економічних наук, автор книг «Вища освіта в ринковій економіці» (1991), «Світова економіка» (2007, 2009) та ін. і більш ніж 330 статей –
спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
ДЕМОКРАТІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК: ЗНОВУ ПРО СЬОГОДЕННИЙ СВІТ І МІСЦЕ УКРАЇНИ В НЬОМУ
Попередню статтю свого політико-економічного циклу завершив твердженням про те, що ключовим за важливістю та найбільш реалістичним напрямом позитивних господарських перетворень для України сьогодні є виведення економіки з «тіні». На моє переконання, воно означатиме справжню соціально-економічну революцію: перехід від суспільного способу виробництва товарів і послуг, який має за основу «неформальне», нелегальне господарювання, до способу виробництва, що базуватиметься на «формальній», цілком законній, відкритій для суспільства економічній діяльності, як це практикується в усьому цивілізованому світі. Тобто йдеться не про що інше, як про Революцію Гідності в економічній сфері.
КМДА часів Революції Гідності
Тепер спеціально займемося політичними аспектами проблеми. Хочу презентувати читачам складену мною таблицю (будь ласка, дивіться нижче!), яку ви, шановні пані й панове, зможете надалі за бажання самостійно опрацьовувати. Звертаю увагу на те, що порівняно з попередніми трьома статтями відбулася істотна зміна: всі рейтинги перераховано для списку не 195, як раніше, а 160 країн світу. Тобто з базового переліку цього разу та «на майбутнє» вилучено тридцять п’ять держав.
Справа в тому, що так званий індекс демократії (англ. Democracy Index) фахівці Economist Intelligence Unit, які ним займаються, визначають не для всіх держав світу. Першим критерієм, використовуваним у цілях обмеження переліку, є чисельність населення країни в році, що передує тому, за який обраховується цей індекс. За 2015 р. він не встановлювався для «мікродержав» (англ. micro-states), починаючи з усіх без винятку двох десятків країн, які у 2014 р. мали населення 0,2 млн. осіб і менше. Що стосується тринадцяти «мікродержав» із населенням від 0,3 до 0,6 млн. осіб, то з певних міркувань рейтинг не обраховували для семи з них, а саме Барбадосу, Белізу, Вануату, Мальдівів, Багамських Островів, Брунею і Соломонових Островів. У той же час його було визначено для також «мікроскопічних» за згаданим критерієм Ісландії, Мальти, Кабо-Верде, Люксембургу, Суринаму і Чорногорії. Ця «дискримінація» в певних відношеннях досить істотно викривляє загальний підсумок на користь демократичної частини світу. Тому у своїй версії «привілейовану шістку» я з рейтингів вилучив: хоча відповідні показники по державах довідково повідомляю, проте без зазначення рейтингових місць.
Далі, індекс демократії не встановлювався і для двох країн більшого розміру, що «очолили» рейтинг 2015 р. за так званим індексом загроженості держав (англ. Fragile States Index, донедавна Failed States Index) світу, – Південного Судану (11,3 млн. осіб), який майже одразу після отримання у 2011 р. незалежності опинився на першому місці, та Сомалі (10,5 млн.), яке завдяки цьому спустилося на другу сходинку. Тобто ці країни, на думку укладачів відповідного рейтингу, як єдині, мінімально ефективні держави фактично не існують; не мав вагомих підстав із цим не погодитися… Цікаво, що РФ за підсумками 2015 р. опинилась у групі держав із «високим рівнем загроз» на загальному 65-му місці, а Україна – у наступній, безпечнішій на 84-му місці.
Нарешті, китайська державність у рейтингу Economist Intelligence Unit представлена не двома, як у мене, а трьома утвореннями: крім власне КНР і Тайваню, також Гонконгом, що має, нагадаю, міжнародно-правовий статус території Китаю. Між іншим, як і «мікроскопічна» країна Макао (Аоминь), чиє населення у 2014 р. становило 0,6 млн. осіб. Але ж Гонконг не є незалежною державою ні офіційно, ні фактично (як Тайвань). Тому до своїх рейтингів цю територію і тепер не включаю, хоча й наводжу відповідні її показники – з метою інформування шановних читачів.
Таким чином, у моїх рейтингах представлені всі 160 фактично існуючих і функціонуючих держав світу, що у 2014 р. мали населення 0,7 млн. осіб і більше.
РЕЙТИНГ ЗА ДЕМОКРАТИЧНІСТЮ,
розмір суспільства та рівень економічного розвитку держав світу з населенням 0,7 млн. осіб і більше (у таблиці напівжирним курсивом виділено відомості по країнах, що відкривають рейтингові групи; після величини певного показника в дужках зазначаються місця країн у рейтингу за цим показником)
| КРАЇНИ | Індекс демократії за 2015 рік | Чисельність населення у 2014 р. (млн. осіб) | ВВП за ПКС на душу населення у 2015 р. (міжнародних дол.) |
| 1. Норвегія | 9,93 | 5,1 (115) | 68 430 (004) |
| –. Ісландія | 9,58 | 0,3 (–––) | 46 097 (–––) |
| 2. Швеція | 9,45 | 9,6 (088) | 47 922 (012) |
| 3. Нова Зеландія | 9,26 | 4,4 (121) | 36 172 (026) |
| 4. Данія | 9,11 | 5,6 (110) | 45 709 (017) |
| 5. Швейцарія | 9,09 | 8,1 (094) | 58 551 (006) |
| 6. Канада | 9,08 | 35,5 (037) | 45 553 (018) |
| 7. Фінляндія | 9,03 | 5,4 (111) | 41 120 (023) |
| 8. Австралія | 9,01 | 23,5 (053) | 47 389 (011) |
| 9. Нідерланди | 8,92 | 16,8 (064) | 49 166 (013) |
| –. Люксембург | 8,88 | 0,5 (–––) | 98 987 (–––) |
| 10. Ірландія | 8,85 | 4,6 (117) | 55 533 (008) |
| 11. Німеччина | 8,64 | 80,9 (016) | 46 893 (015) |
| 12. Австрія | 8,54 | 8,5 (092) | 47 250 (014) |
| –. Мальта | 8,39 | 0,4 (–––) | 35 826 (–––) |
| 13. Сполучене Королівство | 8,31 | 64,5 (022) | 41 159 (022) |
| 14. Іспанія | 8,30 | 46,4 (029) | 34 819 (028) |
| 15. Маврикій | 8,28 | 1,3 (148) | 19 509 (053) |
| 16. Уругвай | 8,17 | 3,4 (131) | 21 507 (050) |
| 17. США | 8,05 | 318,9 (003) | 55 805 (007) |
| 18. Італія | 7,98 | 61,3 (023) | 35 708 (027) |
| 19. Республіка Корея | 7,97 | 50,4 (027) | 36 511 (025) |
| 20. Японія | 7,96 | 127,1 (010) | 38 054 (024) |
| 20. Коста-Рика | 7,96 | 4,9 (116) | 15 482 (067) |
| 22. Чехія | 7,94 | 10,5 (081) | 31 549 (033) |
| 23. Бельгія | 7,93 | 11,2 (077) | 43 585 (020) |
| 24. Франція | 7,92 | 66,2 (021) | 41 181 (021) |
| 25. Ботсвана | 7,87 | 2,0 (143) | 16 368 (064) |
| 26. Естонія | 7,85 | 1,3 (148) | 28 592 (036) |
| 27. Чилі | 7,84 | 17,6 (061) | 23 460 (046) |
| 28. Тайвань, провінція Китаю | 7,83 | 23,5 (053) | 46 783 (016) |
| –. Кабо-Верде | 7,81 | 0,5 (–––) | 6 522 (–––) |
| 29. Португалія | 7,79 | 10,5 (081) | 27 835 (038) |
| 30. Ізраїль | 7,77 | 8,1 (094) | 33 656 (029) |
| 31. Індія | 7,74 | 1295,3 (002) | 6 162 (104) |
| 32. Словенія | 7,57 | 2,1 (140) | 31 007 (034) |
| 33. Південно-Африканська Республіка | 7,56 | 54,0 (024) | 13 165 (076) |
| 34. Литва | 7,54 | 3,0 (133) | 28 359 (037) |
| 35. Кіпр | 7,53 | 1,1 (154) | 32 785 (030) |
| 36. Греція | 7,45 | 11,0 (078) | 26 449 (040) |
| 37. Ямайка | 7,39 | 2,7 (137) | 8 759 (090) |
| 38. Латвія | 7,37 | 2,0 (143) | 24 712 (044) |
| 39. Словаччина | 7,29 | 5,4 (111) | 29 720 (035) |
| 40. Східний Тимор | 7,24 | 1,2 (152) | 5 628 (108) |
| 41. Панама | 7,19 | 3,9 (126) | 21 765 (048) |
| 42. Болгарія | 7,14 | 7,3 (097) | 19 097 (054) |
| 43. Тринідад і Тобаго | 7,10 | 1,3 (148) | 32 635 (031) |
| 44. Польща | 7,09 | 38,0 (035) | 26 455 (039) |
| 45. Індонезія | 7,03 | 254,5 (04) | 11 126 (085) |
| 46. Аргентина | 7,02 | 43,0 (032) | 22 554 (047) |
| 47. Бразилія | 6,96 | 206,1 (005) | 15 615 (066) |
| 48. Хорватія | 6,93 | 4,3 (123) | 21 581 (049) |
| 49. Гана | 6,86 | 26,8 (048) | 4 266 (118) |
| 50. Філіппіни | 6,84 | 99,1 (012) | 7 254 (101) |
| 50. Угорщина | 6,84 | 9,9 (087) | 26 222 (042) |
| –. Суринам | 6,77 | 0,5 (–––) | 16 292 (–––) |
| 52. Туніс | 6,72 | 10,9 (079) | 11 428 (081) |
| 53. Сербія | 6,71 | 7,2 (099) | 13 671 (075) |
| 54. Румунія | 6,68 | 19,9 (059) | 20 787 (051) |
| 55. Домініканська Республіка | 6,67 | 10,4 (083) | 14 984 (069) |
| 56. Сальвадор | 6,64 | 6,3 (104) | 8 303 (094) |
| 57. Монголія | 6,62 | 2,8 (136) | 12 147 (078) |
| 58. Колумбія | 6,62 | 47,8 (028) | 13 847 (074) |
| 59. Лесото | 6,59 | 2,1 (140) | 2 987 (127) |
| 60. Перу | 6,58 | 31,0 (041) | 12 195 (077) |
| 61. Мексика | 6,55 | 125,4 (011) | 17 534 (060) |
| –. Гонконг, територія Китаю | 6,50 | 7,2 (–––) | 56 701 (–––) |
| 62. Малайзія | 6,43 | 29,9 (045) | 26 315 (041) |
| 63. Шрі-Ланка | 6,42 | 20,6 (058) | 10 566 (086) |
| 64. Молдова, без Придністров’я | 6,35 | 3,6 (129) | 5 006 (112) |
| 65. Парагвай | 6,33 | 6,8 (100) | 8 708 (091) |
| 66. Намібія | 6,31 | 2,3 (138) | 11 408 (082) |
| 67. Замбія | 6,28 | 14,5 (070) | 3 868 (119) |
| 68. Сінгапур | 6,14 | 5,4 (111) | 85 253 (002) |
| 69. Сенегал | 6,08 | 14,1 (071) | 2 451 (135) |
| 70. Гайана | 6,05 | 0,8 (157) | 7 509 (099) |
| 71. Папуа–Нова Гвінея | 6,03 | 7,3 (097) | 2 652 (132) |
| 72. Македонія | 6,02 | 2,1 (140) | 14 009 (073) |
| –. Чорногорія | 6,01 | 0,6 (–––) | 16 123 (–––) |
| 73. Гватемала | 5,92 | 15,5 (067) | 7 738 (097) |
| 74. Албанія | 5,91 | 2,9 (135) | 11 301 (083) |
| 75. Грузія, без Абхазії та Південної Осетії | 5,88 | 4,5 (119) | 9 630 (088) |
| 76. Еквадор | 5,87 | 15,7 (066) | 11 264 (084) |
| 77. Гондурас | 5,84 | 8,1 (094) | 4 869 (115) |
| 78. Болівія | 5,75 | 10,7 (080) | 6 465 (103) |
| 79. Бангладеш | 5,73 | 159,1 (008) | 3 607 (120) |
| 80. Бенін | 5,72 | 10,3 (084) | 2 113 (137) |
| 81. Україна | 5,70 | 45,4 (030) | 7 519 (098) |
| 81. Малі | 5,70 | 15,3 (068) | 2 199 (136) |
| 83. Фіджі | 5,69 | 0,9 (155) | 9 044 (089) |
| 84. Танзанія | 5,58 | 51,8 (026) | 2 904 (128) |
| 85. Малаві | 5,55 | 16,4 (065) | 1 124 (155) |
| 86. Киргизстан | 5,33 | 5,7 (109) | 3 363 (122) |
| 86. Кенія | 5,33 | 44,9 (031) | 3 208 (124) |
| 88. Нікарагуа | 5,26 | 6,1 (107) | 4 997 (114) |
| 89. Уганда | 5,22 | 37,8 (036) | 2 003 (139) |
| 90. Туреччина | 5,12 | 75,9 (018) | 20 438 (052) |
| 91. Таїланд | 5,09 | 67,7 (020) | 16 097 (065) |
| 92. Венесуела | 5,00 | 30,7 (044) | 16 673 (062) |
| 93. Ліберія | 4,95 | 4,3 (123) | 873 (157) |
| 94. Бутан | 4,93 | 0,8 (157) | 8 201 (095) |
| 95. Ліван | 4,86 | 4,5 (119) | 18 240 (057) |
| 96. Мадагаскар | 4,85 | 23,6 (052) | 1 462 (151) |
| 97. Боснія і Герцеговина | 4,83 | 3,8 (128) | 10 492 (087) |
| 98. Непал | 4,77 | 28,2 (046) | 2 465 (134) |
| 99. Буркіна-Фасо | 4,70 | 16,9 (063) | 1 724 (145) |
| 100. Марокко | 4,66 | 33,9 (039) | 8 164 (096) |
| 101. Нігерія | 4,62 | 177,5 (007) | 6 108 (105) |
| 102. Мозамбік | 4,60 | 27,2 (047) | 1 186 (154) |
| 103. Палестина | 4,57 | 4,2 (125) | 2 900 (129) |
| 104. Сьєрра-Леоне | 4,55 | 6,1 (107) | 1 577 (147) |
| 105. Пакистан | 4,40 | 185,0 (006) | 5 000 (113) |
| 106. Камбоджа | 4,27 | 15,1 (069) | 3 487 (121) |
| 107. М’янма | 4,14 | 53,4 (025) | 5 469 (109) |
| 108. Ірак | 4,08 | 34,8 (038) | 15 474 (068) |
| 109. Вірменія | 4,00 | 3,0 (133) | 8 468 (092) |
| 110. Мавританія | 3,96 | 3,9 (126) | 4 395 (116) |
| 111. Алжир | 3,95 | 38,9 (034) | 14 504 (071) |
| 112. Гаїті | 3,94 | 10,3 (084) | 1 750 (144) |
| 113. Йорданія | 3,86 | 6,5 (103) | 12 123 (079) |
| 114. Кувейт | 3,85 | 3,4 (131) | 70 166 (003) |
| 114. Нігер | 3,85 | 19,1 (060) | 1 080 (156) |
| 116. Ефіопія | 3,83 | 97,0 (013) | 1 801 (142) |
| 117. Габон | 3,76 | 1,7 (146) | 18 639 (056) |
| 118. Коморські Острови | 3,71 | 0,7 (160) | 1 519 (148) |
| 119. Камерун | 3,66 | 22,8 (055) | 3 144 (126) |
| 120. Білорусь | 3,62 | 9,5 (089) | 17 654 (059) |
| 121. В’єтнам | 3,53 | 90,7 (014) | 6 024 (107) |
| 122. Куба | 3,52 | 11,3 (076) | 18 796 (055) |
| 123. Того | 3,41 | 6,8 (100) | 1 483 (150) |
| 124. Ангола | 3,35 | 24,2 (051) | 7 344 (100) |
| 125. Кот-д’Івуар | 3,31 | 22,2 (056) | 3 316 (123) |
| 125. Російська Федерація | 3,31 | 143,8 (009) | 25 411 (043) |
| 127. Єгипет | 3,18 | 89,6 (015) | 11 850 (080) |
| 127. Катар | 3,18 | 2,2 (139) | 132 099 (001) |
| 129. Гвінея | 3,14 | 11,7 (075) | 1 214 (153) |
| 129. Китай | 3,14 | 1364,3 (001) | 14 107 (072) |
| 131. Свазіленд | 3,09 | 1,2 (152) | 8 453 (093) |
| 132. Руанда | 3,07 | 11,8 (074) | 1 807 (141) |
| 133. Казахстан | 3,06 | 17,0 (062) | 24 268 (045) |
| 134. Зімбабве | 3,05 | 14,1 (071) | 2 096 (138) |
| 135. Оман | 3,04 | 3,6 (129) | 44 628 (019) |
| 136. Гамбія | 2,97 | 1,8 (145) | 1 646 (146) |
| 137. Демократична Республіка Конго | 2,91 | 74,9 (019) | 770 (159) |
| 138. Джибуті | 2,90 | 0,9 (155) | 3 204 (125) |
| 139. Бахрейн | 2,79 | 1,3 (148) | 50 095 (010) |
| 140. Афганістан | 2,77 | 31,6 (040) | 1 947 (140) |
| 141. ОАЕ | 2,75 | 9,3 (091) | 67 617 (005) |
| 142. Азербайджан | 2,71 | 9,4 (090) | 17 993 (058) |
| 143. Бурунді | 2,49 | 10,2 (086) | 818 (158) |
| 144. Судан | 2,37 | 39,4 (033) | 4 344 (117) |
| 144. Еритрея | 2,37 | 6,3 (104) | 1 297 (152) |
| 146. Лівія | 2,25 | 6,2 (106) | 14 650 (070) |
| 147. Ємен | 2,24 | 26,2 (049) | 2 671 (131) |
| 148. Лаос | 2,21 | 6,8 (100) | 5 309 (110) |
| 149. Іран | 2,16 | 78,1 (017) | 17 251 (061) |
| 150. Конго | 2,11 | 4,4 (121) | 6 722 (102) |
| 151. Узбекистан | 1,95 | 30,8 (043) | 6 068 (106) |
| 151. Таджикистан | 1,95 | 8,2 (093) | 2 749 (130) |
| 153. Гвінея-Бісау | 1,93 | 1,7 (146) | 1 508 (149) |
| 153. Саудівська Аравія | 1,93 | 30,9 (042) | 53 624 (009) |
| 155. Туркменістан | 1,83 | 5,2 (114) | 16 445 (063) |
| 156. Екваторіальна Гвінея | 1,77 | 0,8 (157) | 31 758 (032) |
| 157. Центральноафриканська Республіка | 1,57 | 4,6 (117) | 630 (160) |
| 158. Чад | 1,50 | 12,8 (073) | 2 634 (133) |
| 159. Сирія | 1,43 | 22,2 (056) | 5 040 (111) |
| 160. КНДР | 1,08 | 25,0 (050) | 1 800 (143) |
Джерела інформації: публікації Economist Intelligence Unit Limited (індекс демократії), World Bank (чисельність населення) та International Monetary Fund (ВВП за ПКС на душу населення).
З методологією визначення індексу демократії та складання рейтингу держав світу за цим показником можна ознайомитися в публікації “Democracy Index 2015: Democracy in an age of anxiety”, яку у форматі PDF розміщено на сайті Economist Intelligence Unit. Тут скажу лише, що він підраховується за 10-бальною шкалою та базується на рейтингових оцінках для 60 показників, згрупованих за наступними п’ятьма категоріями: виборчий процес і плюралізм; громадянські свободи; функціонування держави; участь у політичному житті (громадянського загалу та окремих його складників); політична культура. Для кожної з категорій за 10-бальною шкалою визначається рейтингова оцінка, а загальний індекс являє собою просту середню величину від п’яти категоріальних.
Чисельні значення індексу демократії використовуються Economist Intelligence Unit для групування країн за чотирма типами їхніх політичних режимів, а саме: режими повної, або досконалої, демократії (англ. full democracies) – оцінки від 8 до 10; режими обмеженої, або недосконалої, демократії (англ. flawed democracies) – оцінки від 6 до 7,9; гібридні, або змішані, режими (англ. hybrid regimes) – оцінки від 4 до 5,9; авторитарні режими (англ. authoritarian regimes) – оцінки нижче від 4.
Що стосується демократичних режимів, то здійснюю їх поділ на дві групи інакше з таких міркувань. Розрив між двома державами з «режимами повної демократії», що знаходяться найнижче в цій групі рейтингового списку, – Уругваєм і США, – становить 0,12 бала; наступного разу настільки великий розрив – 0,14 бала – спостерігається між 31 і 32 місцями. А на коротенькому відтинку між показниками 8,05 і 7,74 бала щільно розташувались аж 14 (!) країн. Не думаю, що такі кількісні відмінності свідчать про якісний розрив між першою на цьому відрізку (тобто за ліком п’ятнадцятою) державою та рештою згаданих держав. Радше «формальний» підхід до класифікації применшує досягнення вищої підгрупи країн із «режимами обмеженої демократії». Тому волію розмежовувати країни високорозвиненої демократії (з індексом 7,70 і вище) та інші демократичні країни (з індексом від 6,00 до 7,69). Загалом розподіл 160 держав за чотирма групами в моєму варіанті виглядає наступним чином:
1. країни високорозвиненої демократії – 31 (19,4 %);
2. інші демократичні країни – 41 (25,6 %);
3. країни з гібридними, або змішаними, режимами – 37 (23,1 %);
4. авторитарні країни – 51 (31,9 %).
Тобто, як бачимо, наймасовішою є група держав, що перебувають у полоні більш чи менш жорсткого авторитаризму: таких у світі майже третина. І група країн, які в основному дотримуються демократичних принципів, і група країн, у яких демократичні засади досить вагомо представлені, хоча й не становлять основу політичного життя, охоплюють близько чверті держав світу кожна. Нарешті, високорозвиненої демократії досягла лише п’ята частина країн світу. До речі, нинішнє українсько-російське протистояння являє собою воєнний конфлікт між країною з гібридним політичним режимом та авторитарною країною. А гібридна держава в гібридній війні з утворенням нижчого рівня гору має взяти за визначенням. J (чи справді J? Як завжди, почасти. – Ю.Ч.)
Також варто, наслідуючи приклад Economist Intelligence Unit, подивитися на поточну ситуацію, розподіливши держави світу на дві категорії: демократичні країни (англ. democratic countries; 1-ша та 2-га групи рейтингу за демократичністю) і недемократичні країни (англ. non-democratic countries; 3-тя та 4-та групи рейтингу за демократичністю):
– Демократичні країни – 72 (45,0 %)
– Недемократичні країни – 88 (55,%)
Як бачимо, істотно більше половини держав світу належали до числа недемократичних, істотно менше половини – до числа демократичних. У моєму варіанті рейтингу країн за індексом демократії різниця питомої ваги двох категорій за підсумками 2015 р. склала рівно 10 відсотків.
Зрозуміло, що безпосередній зв’язок існує між ступенем демократичності, з одного боку, та політико-історичними й соціокультурними чинниками – з іншого. Про це докладно йтиметься в наступних статтях циклу. Але цікаво також подивитися, чи спостерігається помітна кореляція індексу демократії з чисельністю населення або показниками ефективності господарювання, визначити ступінь її тісноти. Тому далі звернемося до рейтингів держав світу за розміром суспільства та за рівнем економічного розвитку. В обох випадках здійснив розподіл на чотири групи та дві категорії, що всі нараховують стільки ж країн, скільки налічують відповідні групи та категорії в рейтингу за демократичністю.
Почнемо з чисельності населення (нагадаю, за методикою обрахування індексу демократії – у 2014 р.), що є головним показником розміру суспільства як соціальної групи чи спільноти. Відповідний груповий розподіл виглядатиме так:
1. суспільства великого розміру (більш ніж 44 млн. осіб) – 31 (19,4 %);
2. вища група суспільств середнього розміру (від 14 до 44 млн. осіб) – 41 (25,6 %);
3. нижча група суспільств середнього розміру (від 5,7 до 14 млн. осіб) – 37 (23,1 %);
4. малі суспільства (менш ніж 5,7 млн. осіб) – 51 (31,9 %).
Для зручності одразу наведу розподіл за двома категоріями:
– Суспільства відносно великого розміру (14 млн. осіб і більше) – 72 (45,0 %)
– Суспільства відносно малого розміру (менше 14 млн. осіб) – 88 (55,%)
Частка демократичних країн (яка, нагадаю, серед усіх 160 країн світу, що ввійшли до рейтингів, становила 45,0%) у категорії суспільств відносно великого розміру була істотно нижчою (40,3 %), у категорії суспільств відносно малого розміру – істотно вищою (48,9%), ніж у загальній кількості країн світу з населенням 0,7 млн. осіб і більше. Серед відносно великих країн вирішальну роль відіграла підвищена питома вага держав із гібридними режимами, серед відносно малих – підвищена питома вага демократій 2-ої групи.
Що стосується розподілу по групах, то частка демократичних країн була вельми істотно вищою за середньосвітові 45 відсотків для малих суспільств, серед яких вона перевищила половину, сягнувши 52,9 % (тут вирішальну роль відіграла підвищена питома вага «просто» демократичних держав), і досить істотно вищою – для суспільств великого розміру, сягнувши 48,4 % (а тут вирішальну роль відіграла підвищена питома вага країн високорозвиненої демократії!). Внаслідок цього остання величина практично збігалася з часткою населення демократичних країн у загальній чисельності населення світу, яка у 2015 р. перевищила 48 відсотків; відповідно трохи менше 52 відсотків населення планети проживало в недемократичних країнах. Найнижчою питома вага демократичних країн була у вищій групі суспільств середнього розміру, де вона ледь перевалила за третину; тут вирішальний внесок зробила підвищена частка гібридних режимів, що майже сягнула тієї ж третини.
Далі звернемося до зіставлення рейтингу за індексом демократії з рейтингом, укладеним на базі ВВП (валового внутрішнього продукту) за ПКС у розрахунку на душу населення. Останній, нагадаю, є основним, базовим показником рівня економічного розвитку країни, продуктивності національного господарства, приватного та державного споживання в суспільстві. Насамперед за його допомогою здійснюється міжнародне порівняння «фізичних» обсягів виробництва товарів і послуг. Під час вимірювання використовується так званий паритет купівельної спроможності (ПКС) національних валют. Сутність ПКС, за формулюванням фахівців Світового банку, полягає в наступному: «міжнародний долар» (надалі просто долар) – інструмент вимірювання – має таку ж купівельну спроможність стосовно ВВП або ВНД (валового національного доходу) певної країни, тобто сукупності товарів і послуг, що суспільством виробляються, яку долар США має в межах США; докладніше про це розповідається, наприклад, у наступній статті.
Відповідний двом попереднім розподіл держав за групами, у цьому випадку на базі виробництва ВВП за ПКС у розрахунку на душу населення, виглядатиме так:
1. високорозвинені національні економіки (душовий ВВП за ПКС більше 32 тис. дол.) – 31 (19,4 %);
2. вища група національних економік середнього рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС від 14 до 32 тис. дол.) – 41 (25,6 %);
3. нижча група національних економік середнього рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС від 5,4 до 14 тис. дол.) – 37 (23,1 %);
4. національні економіки низького рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС менше 5,4 тис. дол.) – 51 (31,9 %).
Знову-таки для зручності одразу ознайомимося з розподілом держав світу за двома відповідними категоріями:
– Національні економіки відносно високого рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС від 14 тис. дол.) – 72 (45,0 %)
– Національні економіки відносно низького рівня розвитку (душовий ВВП за ПКС менше 14 тис. дол.) – 88 (55,%)
Між основним показником рівня економічного розвитку та індексом демократії існує вельми потужний кореляційний зв’язок. Якщо говорити про категорії, то серед країн із національними економіками відносно високого рівня розвитку більш ніж дві третини (68,1 %; порівняйте із загальними 45 відсотками) є демократичними і тільки менш ніж третина – недемократичними! Це забезпечила дуже підвищена питома вага держав високорозвиненої демократії (41,7 %; порівняйте із загальними 19,4 %) у сполученні з вельми низькою питомою вагою гібридних режимів (лише 6,9 %; порівняйте із загальними 23,1 %). Навпаки, серед країн із національними економіками відносно низького рівня розвитку майже три чверті (73,9 %; порівняйте із загальними 55 відсотками) є недемократичними і тільки трохи більше чверті – демократичними. У межах цієї категорії, як бачимо, не представлені хоч скільки-небудь вагомо країни високорозвиненої демократії, а основний внесок у підсумковий результат зробила різко підвищена частка гібридних режимів (аж 37,5 %; знову-таки порівняйте із загальними 23,1 %).
Ще потужніша ця кореляція, якщо говорити про груповий розподіл. Почнемо з його сумної частини: серед держав із національними економіками низького рівня розвитку лише трохи більше однієї десятої частини (11,8 %) належать до числа демократичних, тоді як майже дев’ять десятих (88,2 %) є недемократичними. Високорозвинені демократії в цій групі відсутні взагалі! Натомість частка гібридних режимів становить істотно більше третини (37,3 %), а питома вага авторитарних країн серед бідних держав перевалила за половину (51,0 %; порівняйте із загальними 31,9 %).
А ось серед країн вищої групи національних економік середнього рівня розвитку майже шість із десяти (58,5 %) є демократичними. Це забезпечується істотно підвищеною питомою вагою «просто» демократичних режимів (39,0 % порівняно із загальними 25,6 %) та істотно пониженою – гібридних режимів (12,2 % порівняно із загальними 23,1 %). Ще сильніше вражає ситуація в групі, до якої входять світові лідери в царині господарювання. Чотири п’ятих (80,6 %) країн, що мають високорозвинені національні економіки, належать до числа демократичних! Причому сім із десяти держав-господарських лідерів світу (71,0 % їх) є країнами високорозвиненої демократії! Варто зазначити, що гібридні режими в групі світових економічних лідерів повністю відсутні. А ті шість держав, п’ята частина (19,4 % порівняно із загальними 31,9 %) господарських лідерів, що мають авторитарні політичні режими, належать до вельми специфічного різновиду. Це країни, які називаю «нафтогазовими магнатами», і всі вони – Катар, Кувейт, ОАЕ, Саудівська Аравія, Бахрейн, Оман – знаходяться на Аравійському півострові (якщо бути гранично точним, емірат Бахрейн розташовано на групі островів у Перській затоці неподалік від Аравійського узбережжя).
Потужність кореляції дає підстави стверджувати, що між ступенем демократичності та рівнем економічного розвитку країн існує причинно-наслідковий зв’язок. Однак він не є автоматичним, безпосереднім. Відповідні соціальні механізми, їх природа та складники потребують спеціального вивчення, розгляду під кутом зору побудови ефективнішого, за означенням видатного представника Українського світу Богдана Гаврилишина, суспільства в Україні.
Розглядаючи питання демократичності країн, слід брати до уваги такий феномен, як «ідейний» авторитаризм. Зазвичай він має релігійно-політичне (у широкому розумінні) підґрунтя. Серед суспільств великого розміру чи не найяскравішим зразком подібного авторитаризму є Іран. Також, на мою думку, досі є підстави до країн із режимами цього типу зараховувати Китай: адже ортодоксальний комунізм, наприклад, сталінізм і маоїзм, за сутністю є тим, що в соціології іменують світською релігією. Не випадково в іншій з-поміж найбільших держав світу – РФ – настільки швидко здійснилося досить органічне поєднання залишкового, але глибоко вкоріненого в масовій свідомості, сталінізму з ортодоксальними церковними поглядами, сполучення яких утворило присмерково-реваншистську ідеологію імперського неофашизму. Фактично відбулося відродження, як кажуть, актуалізація призабутого гасла «Москва – третій Рим». Адекватною українською відповіддю на що може бути лише також класичне: геть від Москви! Тут без варіантів, адже…
Динаміка індексу демократії в Україні та Російській Федерації
| 2006 | 2008 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | |
| Україна | 6,94 | 6,94 | 6,30 | 5,94 | 5,91 | 5,84 | 5,42 | 5,70 |
| РФ | 5,02 | 4,48 | 4,26 | 3,92 | 3,74 | 3,59 | 3,39 | 3,31 |
Протягом усього періоду, відколи почали вимірювати індекс демократії, Україна за цим показником вельми істотно переважала РФ. Власне кажучи, вона весь час перебувала у вищій відносно сусідньої держави класифікаційній групі!
У другій половині минулого десятиліття Україна незмінно знаходилася серед демократичних країн. Наш політичний режим перетворився на змішаний, гібридний лише за президентства Віктора Януковича. Різке зниження рейтингу відбулося після здійсненої наприкінці 2013 – на початку 2014 р. спроби зіштовхнути країну в прірву авторитаризму. Але ж там, на дні – смердюче та безперспективне болото. Тому добре, що, незважаючи на тяжкі воєнні випробування, ми одразу ж узялися за відродження демократії. Головне – не звертати із цього шляху. Зокрема з тієї причини, що в нас немає іншого способу припинити падіння господарських показників, відновити та прискорити економічне зростання, оскільки до числа «нафтогазових магнатів» наша країна не належить. І Сінгапуром також не є.
А в РФ рівень демократичності суспільства протягом цього періоду невпинно знижувався. У минулому десятилітті путінський режим ще перебував серед гібридних. Але у 2011 р. він потрапив до болота авторитаризму і, як бачимо, все глибше в нього занурюється. Вже попереду сусідської… «суверенної демократії» знаходяться такі світочі демократизму, як, приміром, Гаїті, Нігер, Ефіопія, Коморські Острови, Куба, Того, Ангола. У результаті стрімкої деволюції країна-сусідка опинилася на одній рейтинговій сходинці з державою Кот-д’Івуар. Згадавши переклад, можемо констатувати: РФ – ще не північна Північна Корея, проте вже північний Берег Слонової Кістки. І процес триває.
На сьогодні все, шановні читачі. Розгляд цієї проблематики сподіваюся продовжити в наступних статтях циклу.
Картина-алегорія італійця Ораціо Джентілескі «Суспільне Благополуччя, що тріумфує над негодами» (1624–1625), яку після запровадження безвізового режиму з державами Шенгенської зони більше українців матимуть змогу бачити в паризькому Луврі, милуючись кольорами нашого Державного Прапора.
