Чому ми усі п’ємо отруєну сигаретами воду і їмо пластик

21.06.2016 0 By Chilli.Pepper

екоХто з нас ніколи не смітить? Ну, кинув недопалок на землю, ну, щось не долетіло до переповненої вуличної урни, куди ви закинули своє сміття, ну, залишили пусту пляшку з-під пива під лавкою на стадіоні, ну, випав з кишені використаний автобусний квиток, ну, поклали недбало свій мусорний пакет і вітер розніс сміття вулицею. З ким не бувало? Не лізти ж за пластиковим пакунком, який вітер потяг на дерево, не бігти ж за старим квитком на проїжджу частину, не прибирати ж після когось у парку пластиковий посуд, не пірнати ж за дешевим браслетом, який втопився у морі? 

Чому проблема сміття повинна хвилювати кожного?

Принаймні з двох причин. По-перше, завдяки дощу і вітру більшість недбало кинутого сміття рано чи пізно опиняється у водоймах. Тобто там, звідки береться наша питна вода. По-друге, знову ж таки, вітер і дощ з часом заносять все, що погано лежить, у світовий океан, де його їдять риби та морські істоти. Чому це важливо? Тому що все це зрештою опиняється у нас у шлунку. Ми вживаємо питну воду з залишками сигаретних недопалків і їмо рибу із залишками пластику.

Згідно з дослідженням організації “Ocean Conservancy”, яка опікується проблемою засміченості світового океану, найбільшим забрудником навколишнього середовища є сигаретні недопалки. Серед інших найбільш поширених забрудників, які люди кидають просто на землю, – пластик (упакування від їжі, пляшки, пакети), а далі йдуть скляні пляшки і жерстяні бляшанки.

Проблема сміттяЧому це небезпечно?

Недопалки сигарет, які люди не донесли до урни, можуть лежати в землі, не перегниваючи, до чверті століття. Вони складаються з фільтра, який містить хімічні речовини миш’як, ацетон, аміак, бензол, кадмій, формальдегід, свинець і толуол. Дещо з цього є речовинами, що сприяють виникненню раку, деякі – просто токсичні, тобто отруйні. Отруйна активність цих залишки посилюється, коли недопалки вимиваються дощовою водою. Недопалки невеликі за розміром, але за рік у світі їх накопичується приблизно чотири з половиною трильйони, як підрахувала організація “Cigarette Litter Org”, і токсичні хімікати нікуди з часом не зникають!

Крім того, під час вирощування тютюну і виробництва сигарет використовується багато хімічних речовин, у тому числі пестициди, гербіциди, інсектициди, фунгіциди тощо. У 1994 році шість великих тютюнових компаній США опублікували список з 599 смакових інгредієнтів, цукру і технологічних добавок, які використовуються, щоб приборкати або посилити смак тютюнового листа. Цікаво, що різні складові можуть бути безпечними самі по собі, але не в поєднанні або коли вони починають горіти. Про це можна почитати в дослідженні пані Е.Слотер з Державного університету Сан-Дієго (2010 рік).

Лабораторне дослідження пані Слотер показує, що недопалки у воді смертельно небезпечні для риб і морської флори та фауни. Особливо, якщо на сигаретному фільтрі залишилося трохи тютюну. Один недопалок, замочений у літрі води протягом одного дня, вбиває 50 відсотків риб, коли їх туди запустити. А якщо тютюн не присутній на фільтрі, достатньо чотирьох недопалків (фільтрів), щоб досягти аналогічного рівня смертності серед риб.

Пробелма сміття

Знак понад дорогою у м. Дюрем, Північна Кароліна, США: “Штраф за сміття – 50 доларів”.

 

Усім відомо, що коли недопалки опиняються в річках і озерах, їх їсть риба і тварини, і досить часто вони помирають від цього, адже тварини, як і малі діти, можуть покласти до рота і ковтнути будь-що досить маленького розміру. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США стверджує, що сигаретне сміття вбиває не менше одного мільйона морських птахів і 100 тисяч ссавців щорічно.

Науковець Челсі Рокман з університету Каліфорнії разом із своїми колегами з університету Гасанудін в Індонезії одні з перших підняли питання взаємозв’язку між сміттям у світовому океані і якістю риби, яку вживають люди. Вони дізналися, що приблизно четверта частина риби на рибних ринках Каліфорнії і Індонезії містить штучне сміття, пластик або волокна.

В ході експерименту вчені дослідили 76 риб з ринків Індонезії та 64 з Каліфорнії, і виявили пластикові фрагменти в рибі з Індонезії та текстильні волокна в каліфорнійській рибі. Дослідники пов’язують це з відмінностями в управлінні відходами в двох країнах. Індонезія не найкраща в питанні збору та перероблення відходів, має велику кількість пластику на пляжах, в океані й водних шляхах, водночас США має відносно сучасні системи для збору та утилізації пластмас, проте більшість каліфорнійців перуть одяг в машинах, і концентрована стічна вода потім потрапляє в океан через більше ніж 200 очисних споруд уздовж узбережжя. Доктор Рокман припускає, що волокна тканин, що залишаються в очищених стічних водах від пральних машин, ковтають риби, які плавають у відкритому океані.

Рокман і її колеги кажуть, що “хімічні речовини зі сміття можуть передаватися людині через дієту, що включає рибу і молюсків, і це ставить важливі питання стосовно накопичення хімічних речовин в живих організмах і наслідків для здоров’я людини.”

Достеменно досі не відомо наскільки впливає на людину вживання риби, яка адсорбувала токсичні хімічні речовини з пластику тощо, але є привід для занепокоєння. 

проблема сміття

На зупинці громадського транспорту виставили коробку з безкоштовним одягом. Наміри були, напевно, добрі, у тих, хто виставив свій старий одяг.

 

Чому поліція і штрафи не допоможуть?

Може складатися враження, що підвищення заходів безпеки запобігатимуть засміченню – підвищення штрафів за засмічення, більше камер відеоспостереження, більше інструментів за допомогою яких небайдужі громадяни повідомлятимуть про випадки засмічення території, більша відповідальність за засмічення, більше інформації в пресі про неприпустимість смітити. Таке може спрацювати в ідеальному світі, але накладання штрафів і збільшення кількості поліцейських – це не так просто як здається і не дасть швидкого ефекту. Наприклад, тому, що деякі люди можуть не смітити в місті, але смітитимуть на дачі, а за містом не буде стільки поліцейських чи камер спостереження, чи людей, які знають про можливості скаржитися на сміттярів та водночас мають доступ до засобів інформування про випадки засмічення. До того ж, у поліцейських немає стільки людського та фінансового ресурсу, щоб займатися всіма окремими випадками засмічення на всіх локаціях.

Як це часто трапляється, в ситуаціях обмеженості ресурсів для ефективного покриття усієї території, поліція змушена пріоритизувати свої завдання, – часто перед ними поставлено більш термінові проблеми, ніж охороняти територію від засмічення чи ловити хуліганів. Багато місць знаходиться у віддалених районах, куточках, де немає гарних доріг чи жодної інфраструктури. Ці віддалені локації можуть бути точками різної кримінальної активності, а не лише засміченості. І їх може бути надзвичайно складно поліції контролювати.

Візьмемо ліси, гори, хутори, багато з яких розташовані подалі від великих міст. Навіть найбагатші країни  у світі не змогли б забезпечити запобіжні заходи у вигляді камер та поліцейських для контролю такої кількості місцин. Саме тому вирішення проблеми засмічення не повинно покладатися виключно на плечі поліції. Натомість потрібно зосередитися на таких рішеннях які дадуть значущий результат за мінімальних витрат. 

Проблема сміття

День прибирання сміття силами двох влаштувала родина Стратійчуків. Чоловік Тарас на фото, дружина Анжеліка за кадром. Травень 2016 року.

Як вирішити проблему сміття?

Щоб вирішити проблему сміття потрібно лише одне – щоб кожен відчув себе власником свого подвір’я, міста, країни, планети. Адже кожен грає роль в засміченні і його запобіганні. Потрібно стати прикладом для інших, особливо членів своєї родини, колег, друзів в охайному ставленні до навколишнього середовища. Це можна зробити, наприклад, організувавши подію по прибиранню території. Ось як можна спланувати таку ініціативу.

Передусім потрібний координатор, який також буде основною контактною особою у випадку будь-яких питань, які можуть виникати під час заходу. Координатору варто повідомити місцеву раду про свої плани щодо прибирання території та запитати чим вони можуть допомогти в процесі збору сміття та його переробки. Потім потрібно поширити інформацію про захід, його дату і місце де тільки можна – на дошках оголошень при навколишніх будинках, у сусідській школі або церкві.

Участь в прибиранні території – хороша тема для публікації у місцевих засобах інформації. Залучення ЗМІ дасть рекламу заходу, визнання зусиль добровольців та може заохотити інших робити правильні речі – охайно ставитися до навколишнього середовища і організовувати подібні заходи з прибирання. Немає гарантій, що саме ваша ініціатива стане історією першої шпальти, але якщо цікаво представити подію, то шанси зростуть.

Для цього потрібно підготувати прес-реліз, який можна відправити електронною поштою кільком ЗМІ. Звичайний прес-реліз може містити таку інформацію:

  • Хто бере участь в заході;
  • Коли захід відбувається;
  • Де розташовано місце прибирання;
  • Чому обрали це конкретне місце;
  • Що цікавого притаманно саме цьому заходу;
  • Як інші можуть долучитися.

Під час заходу добровольці повинні бути вдягнуті в закрите, зручне взуття й одяг та мати товсті гумові рукавички або захисні садові рукавички для збору сміття. Варто організувати подію таким чином, щоб учасники перезнайомилися між собою і в майбутньому могли самі організувати подібні або інші корисні заходи. В цьому допоможе організація спільного обіду на природі. Варто написати кільком місцевим підприємствам, можливо, вони нададуть мішки для сміття, допомогу по транспортуванню сміття або харчі для учасників.

За можливості потрібно використовувати окремі мішки для різного виду сміття, щоб, наприклад, здати в макулатуру папір, здати скляні пляшки, віднести в магазин батарейки, і все, що можна здати на утилізацію, за гроші чи безкоштовно. Може стати в нагоді окремий контейнер для утилізації гострих інструментів і відра, вода для пиття, миття рук та аптечка першої допомоги.

Під час заходу варто зробити кілька гарних групових невимушених фотографій, які по закінченню заходу можна направити у ЗМІ разом зі стислим звітом про подію.

Кожна людина, кожне підприємство може позитивно вплинути на поведінку інших. Потрібно взяти на себе відповідальність за свої вчинки та почати небайдуже ставитися до вчинків інших людей – вдома, на роботі, в місті.

Олена АлександроваОлена Александрова


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: