Черговий етап гібридної війни за Мотор Січ

Майбутнє ПАТ «Мотор Січ» через невизначеність позиції державних органів України та державного концерну «Укроборонпром» в розв’язанні суперечки із реалізацією акцій підприємства так званому «китайському інвестору» Ван Цзіню та підконтрольним йому офшорним компаніям, залишається туманним.

Антимонопольний комітет України подовжив розгляд спільної заяви щодо надання дозволу на концентрацію акцій ПАТ «Мотор Січ» для офшорної компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited з Віргінських островів, Xinwei Group (номінальним контролюючим акціонером та власником яких є пан Ван Цзінь) та «Укроборонпром».

Такий перебіг подій не сприяє нарощуванню виробничих потужностей ПАТ «Мотор Січ» та, на жаль, веде до подальшого погіршення становища на підприємстві.

Про непрозору схему отримання контролю Ван Цзіня над українським підприємством, його співпрацю з спецслужбами РФ та наслідки, які можуть виникнути від оборудки після зміни власника, було докладно визначено у статті «Мотор Січ»: «Гібридна війна» на знищення стратегічного підприємства«.

Наведена вище схема надає уявлення про непрозорість придбання акцій «Мотор Січ» та приховує ймовірних власників українського заводу.

З кожним днем стає очевидним, що подальша бездіяльність української влади та затягування прийняття відповідних заходів може призвести до знищення високотехнологічного підприємства та вкрай негативно вплинути на майбутнє усієї авіаційної галузі України. При цьому російські ЗМІ продовжують роздмухувати міф про конфлікт за «Мотор Січ» між Китаєм та США, залякувати українську владу у погіршенні через цю справу відносин з Китаєм або США. Водночас у російських ЗМІ замовчується питання , щодо фінансового стану «китайського інвестора» та його співпрацю з російським компаніями. Тому варто сфокусувати увагу на цих нюансах.

Інвестор «Мотор січ» фінансово неспроможний

23 січня 2020 року компанія Xinwei Group, яка разом з Skyrizon Aircraft Holdings Limited підписала угоду з «Укроборонпромом» щодо зобов’язань передати державному концерну 25% акцій «Мотор Січ» і перерахувати до бюджету України 100 млн. дол. США (в разі отримання дозволу АМКУ на концентрацію), опублікувала на сайті Шанхайської біржі заяву № Pro 2020-006.

В цій заяві акціонери Xinwei Group, зокрема, офіційно попереджаються, що 2019 рік компанія закінчила зі збитками в 16,7 млрд. юанів (2,41 млрд. дол. США). Зазначається, що збитки компанія мала і 2017-2018 роках. Крім того, в 2017-18 роках фінансовий звіт не був завірений відповідним сертифікованим аудитором, як того вимагають правила торгівлі акціями на Шанхайській біржі. Враховуючи тяжкий фінансовий стан, в тому числі, неспроможність виплат за кредитними та за іншими фінансовими зобов’язаннями, керівництво компанії попередило акціонерів, що у березні — квітні 2020 року, згідно з Правилами компанія Xinwei Group буде знята з лістингу Шанхайської фондової біржі.

Таким чином залучити фінансові ресурси з ринку від інвесторів, через продаж акцій Xinwei Group та, враховуючи, що всі активи і корпоративні права пана Ван Цзіня рішеннями китайських судів заарештовані та знаходяться у заставі фінансових установ — буде неможливо. Очевидно, що зобов’язання, які брали компанії Xinwei Group та Skyrizon Aircraft Holdings Limited перед «Укроборонпромом» та державою не можуть бути виконані.

Один тільки цей факт є обґрунтованою підставою для керівництва «Укроборонпрому» прийняти рішення про відкликання спільної заяви із «китайським інвестором» з Антимонопольного комітету України про надання дозволу на концентрацію активів ПАТ «Мотор Січ» для офшорної компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited і Xinwei Group. А для АМКУ є підставою прийняти рішення про відмову в наданні означеного дозволу на концентрацію акцій ПАТ «Мотор Січ».

Звісно, таке рішення може бути прийняте у випадку, якщо керівництво «Укроборонпрому» відстоює державницькі інтереси українського підприємства «Мотор Січ» та зацікавлене у збереженні 25 тисяч робочих місць в Україні, та має реальний намір виконати доручення Президента України В.Зеленського з цього питання.

Фейковий «інвестиційний фонду G5 Xinwei Group та ризик підпорядкування «Мотор січ» Росії

Доцільно також привернути увагу на лист-запит Xinwei Group від 8 листопада 2019 року про намір створення «інвестиційного фонду» для реалізації проектів в галузі зв’язку G5. Зокрема, планувалося зареєструвати фонд на Кайманових островах (офшорна юрисдикція). Задекларований розмір фонду 7,5 млрд дол. США. Для його створення передбачалося здійснити реструктуризацію боргів Xinwei Group, а саме: дебіторську заборгованість дочірніх підприємств компанії Xinwei Group (2,6 млрд. дол. США) передати в зазначений фонд і таким чином частково позбавити боргів Xinwei Group. Слід зазначити, що боржниками Xinwei Group є її дочірні компанії в Росії, Україні, Камбоджі, Нікарагуа, Панамі. Не може не зацікавити той факт, що у цій фінансовій схемі щодо реструктуризації боргів Xinwei Group та Ван Цзіня у якості найперспективнішого активу як раз і фігурує ПАТ «Мотор Січ». Підприємство тільки завдяки своєму всесвітньо відомому бренду, не враховуючи активи українського заводу, автоматично збільшує ринкову ціну акції компанії-банкрута. Тому для компанії-банкрута важливо юридично легалізувати цю оборудку в Антимонопольному комітеті України і отримати дозвіл на концентрацію акцій «Мотор Січ».

Слід підкреслити, якщо б такий «інвестиційний фонд» був створений, його контролюючим акціонером стало б спільне російсько-китайське підприємство, оскільки воно має найбільшу заборгованість (понад 1 млрд. дол. США), а фонд, в такому разі, автоматично контролював би компанію Xinwei Group та опосередковано «Мотор Січ». В Україні боржником Xinwei Group є компанія «Просат», яка має заборгованість перед Xinwei Group близько 100 млн дол. США, і яка повинна була, сплативши борг, увійти в цей «інвестиційний фонд».

Однак на вимогу Шанхайської біржі вже 27 листопада 2019 року (заява № 2019-136) Xinwei Group була вимушена офіційно повідомили про 11 ризиків, які можуть завадити створенню «інвестиційного фонду». Практично цим кроком визнано малоймовірність створення означеного фонду.

Для України як для держави, що відстоює свої законні інтереси, є важливим, щоб завдяки професійним питанням компанії Xinwei Group китайськими фахівцями Шанхайської біржі Xinwei Group була вимушена офіційно підтвердити співпрацю Ван Цзіня та підконтрольних йому компаній з країною-агресором Росією. Зазначені офіційні матеріали Xinwei Group є достатньою підставою для застосування санкцій до Xinwei Group та інших офшорних компаній Ван Цзіня, згідно з вимогами Закону України «Про санкції». Це, у свою чергу, є додатковою підставою (як і фінансова неспроможність «китайського інвестора» у виконані зобов’язань перед «Укроборонпромом» та непрозора схема придбання акцій українського підприємства офшорними компаніями), для прийняття АМКУ рішення про відмову в наданні дозволу на концентрацію акцій ПАТ «Мотор Січ». До речі, про порушення українського антимонопольного законодавства офшорними компаніями, номінальним власником яких є Ван Цзінь, Антимонопольний комітет України ще в 2017 році офіційно повідомляв СБУ.

Правило «бумерангу»

Для збереження унікального підприємства в Україні державним органам необхідно терміново прийняти комплекс в заходів, які б унеможливили передачу українського підприємства фінансовим шахраям, підконтрольним, не виключено, іноземним спецслужбам. Головна ціль для останніх отримання активів та знищити конкурентну, високотехнологічну галузь в України. Одночасно уряду необхідно надати всіляку підтримку та допомогу менеджменту ПАТ «Мотор Січ» у пошуку замовлень насамперед з Китаю, Туреччини, Європи, США та на інших перспективних ринків.

Нині ж для «Мотор Січ» складаються сприятливі передумови в третіх країнах. Оскільки виробники російських гвинтокрилих та літаків: Ка-31; Ка-32; Мі −8; Мі-17; Мі-24; Мі 26; Мі-28 та літаків Ан-124; Ан-140 через запроваджені санкції мають значні трудності в заміщенні українських двигунах на гвинтокрилих та літаках. Про що визнали і в Росії, зокрема, у нещодавній публікації «Бурятия получила удар, откуда не ждали» зазначається: «…. поток двигателей в Улан-Удэ заметно уменьшился (их порой приходится закупать через третьи страны, чтобы преодолеть санкции США), что сразу же отразилось на объеме экспортных поставок наших вертолетов. Дело в том, что, несмотря на недавние заверения гендиректора холдинга „Вертолеты России“ Андрея Богинского, что в 2019 году Россия произведет более 200 вертолетов, все не так просто. Как говорят авиазаводчане, заменить в Улан-Удэ двигатели „Мотор Сич“ продукцией питерского завода „ОДК-Климов“, выпускающего сегодня те же наименования, еще технически можно. Но практически это лишь слабые копии запорожских движков. По пословице, третий сорт не брак, но все же…»

Отже на сьогодні для «Мотор Січ» є значні перспективи в розширенні ринків збуту та нарощування виробництва. І це розуміє менеджмент «Мотор Січ», який у приватних розмовах констатує, що в 2015 році була допущена помилка при підписанні відповідних договорів з Ван Цзінем. Який за п’ять років не в змозі був надати жодного замовлення на продукцію підприємства та близько двох років навіть не відвідував в Україні у зв’язку з забороною судами Китаю йому в переміщенні.

Але без допомоги уряду керівництво «Мотор Січ» навряд чи зможе самотужки виправити помилку.

Тож державі варто всіляко підтримати ініціативу запоріжців та незмінного керівника «Мотор Січ» Богуслаєва В.О. у створенні вітчизняних гвинтокрилих. Підтримати авіаційно-будівну галузь України в цілому, в тому числі, розміщенням державних замовлень. Адже в Україні, поки що існує виробництво та є потужна науково-технічна база, зокрема всесвітньо відомі конструкторське бюро: ДП «Антонов» та ДП «Івченко-Прогрес». А висококваліфікований колектив «Мотор Січ», навіть попри всілякі труднощі та негаразди зміг в 2018 році підняти в повітря перший вітчизняний гвинтокрил МСБ-2 -«Надія».

Іван Антоненко, спеціально для ІА «ОПК»