БИЛИНИ (Частина 7-ма)

Софія Київська

Охоронна зона ЮНЕСКО — Софія Київська (за листом № 208/18–194/087–2466 Національної комісії України у справах ЮНЕСКО від 08.12.2006). Автор зображення — Андрій Горбаль.

 

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

БИЛИНИ (Частина 7-ма)

 

ПЕРЕДМОВА

 

Нагадаю, де та на якій стадії розвитку їхніх стосунків ми з Вами, шановні Читачі, залишили давньоруського богатиря Михайла Пóтика і східну царівну Мар’ю лебідь білу наприкінці частини І цієї «билини»:

 

Не розкусив Михайло зміїв

цей підступ: на коня саджав

царівну — та невдовзі Київ

«красиву пару» зустрічав…

 

Замкова гора

Замкова гора в наші дні; замку-фортеці на ній вже нема… Фото — Kiyanka (2014).

 

У присвяченій Місту статті 10-томної наукової Енциклопедії історії України (2003—2005, 2007—2013) зазначається: «Археологічні та писемні джерела дають історикам підстави стверджувати, що початок безперервного розвитку давнього Києва припадає на кінець 5 — першу половину 6 ст., а осередком його росту була Замкова гора. У 6—7 ст. починають заселятися сусідні із Замковою горою підвищення» [ЕІУ, т. 4 (2007): с. 201]. Дослідники ранньої історії Міста у своїй переважній більшості ототожнюють саме це поселення з літописним «градом» легендарного Кия.

 

Але Михайло Потик привіз наречену вже справді до Міста, яке в період князювання Володимира Святославича (бл. 980 — 1015) перетворилося на гідну столицю великої європейської держави. «Місто Володимира» на Старокиївській горі являло собою потужну фортецю, захищену земляним валом із дубовими заборолами. Також у системі його укріплень було троє воріт, зокрема, кам’яні Софійські — вежа з арочним проїздом. А головною спорудою Міста стала уславлена Десятинна церква, збудована протягом 989—996 рр. як кафедральний собор. Довкола розташовувалися князівські палаци та ін.; утім, про це сподіваюся надалі розповісти докладніше…

 

Усім — корисного та приємного читання!

 

Михайло Пóтик

(Скорочений переспів чи не найдовшої давньоруської билини)

 

ЧАСТИНА ІІ — ПЕРЕВАЖНО СВЯТКОВА

 

КОРОТКИЙ ПУТІВНИК ДАВНІМ КИЄВОМ АЖ ДО «МІСТА ВОЛОДИМИРА»

 

Русь-Україна звідси почалася.

Пані й панове, друзі та сябри,

в історії Русі шмат перший ласий —

світ Замкової в Києві гори!

 

А зовсім поруч — Кия городище.

Володю, знаменитий як… лоло,

чому, чому не бовкнув досі ти ще,

що з перших днів воно в Москві було?!

 

ювілейнa монетa України

Десятинну церкву в гаданому первісному вигляді зображено на ювілейній монеті України, присвяченій 1000-річчю з часу її спорудження.

 

Та склалась власне київська картина,

довершеною стала ця краса,

коли велична церква Десятинна

знеслась у незрівнянні Небеса.

 

{Кінець «Короткого путівника давнім Києвом аж до “міста Володимира”».}

 

…Новий було тут розпочато

життя етап. Як символ ці

прийняти мали молодята

у церкві золоті вінці.

 

І дивний заповіт уклали:

раніше хтось із них помри —

дружина також мав чи мала

під землю йти років на три!

 

І «жити-бути» вже своєю

по святі співів і свічок

враз стали молоді сім’єю —

та наживати діточок…

 

Раз, любитель справ великих і забав,

учту пишну Володимир влаштував.

Там гуляли від зорі та до зорі

гості — Руської землі богатирі.

 

Всі були, ким ця пишалася земля;

серед них — Михайло Потик та Ілля

Муромець, орел Добриня, Олексій…

Список довгий би таки являв сувій.

 

І гуляли славні предки кілька діб!

Був там хліб, було до хліба та на хліб,

і напої молодецькі аж лились —

таж герої, ох, добряче напились…

 

Цієї нелегкої, але приємної миті ми їх і залишаємо. На якийсь час. Далі буде!

 

Михайло Врубель (1898). «Богатир».

Михайло Врубель (1898). «Богатир».


Поширити / Поделиться:

В тему:

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

UkrNET - поисково-информационный ресурс