Mіні-епопея — тепер підкреслено ДЕРЖАВНОЮ

І знову нездоланно-невгамовний вуйко-східняк ДУЖЕ ЛЮТИЙ ЮРКО (і знову за лагідненькою ред. доктора соціологічних наук Юрія ЧЕРНЕЦЬКОГО) — і знову спеціально для нестримно-лагіднючого журналу NEWSSKY.COM.UA

 

(Ще) Mіні-епопея — тепер підкреслено ДЕРЖАВНОЮ

 

Державний Прапор України, що був закріплений на антені одного з танків Т–64БВ 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ в ніч із 27 на 28 серпня 2014 року, коли вона намагалася прорвати оточення російських військ під Іловайськом. Фото — Qypchak (2015).

Державний Прапор України, що був закріплений на антені одного з танків Т–64БВ 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ в ніч із 27 на 28 серпня 2014 року, коли вона намагалася прорвати оточення російських військ під Іловайськом. Фото — Qypchak (2015).

 

Замість передмови

«ФУКУ»-АФОРИЗМ ЄВГЕНІЯ ЄВТУШЕНКА В МОЄМУ ПЕРЕКЛАДІ

Бардак завжди загрожує обвалом

суспільству, бо в безумстві бардака

занадто часто навіть лібералам

спасінням сниться «сильна» та рука…

За конформізм віддячуючи, згодом

наказ почувши з пекла, не Згори,

вона бере їх разом із народом —

і вщерть наповнює концтабори.

 

1. ПРО ОДНУ… ДИВАКУВАТУ ДЕРЖАВУ

Для неї

ВОРОГА

знайти важливо.

Знайшла — нормально все, хоч суш, хоч злива…

2. ПУШКІН ПРО ЄДИНИЙ ЕТНОС, ЯКИЙ СПРАВДІ ДОБРЕ ЗНАВ (1835)

…Що люди? Рід істот, лиш сліз і сміху вартий…

Жерці хвилинного, кумир чий — бонапарти…

 

3. …ЯКЩО БУДЕ НЕОБХІДНО, ЗНОВ І ЗНОВ ЗАСТОСОВУВАТИМЕМО!

Вони на Майданах країни калічили нас і вбивали —

безкарно, тому цей досвід не проти кати повторити;

ми нелюдів теж чимало поклали під час їх навали —

тож має тепер Україна меч, кровю рашистською вкритий…

 

4. ПОКИ НЕ СПАЛАХНУЛА ЧЕРГОВА ЕПІДЕМІЯ

Нагадаю для слабкістю пам’яті хворих:

лицемірна держава ця — лютий наш ворог!

Хай сумна й неприємна, та правда є правда:

громадян її БІЛЬШІСТЬ катує нас РАДО…

 

5. ЗНОВУ ПРО ДІАЛЕКТИКУ ПОНЯТЬ «НАРОД» І «НАСЕЛЕННЯ»

Народ «юридично» — це всі громадяни формальні;

та все б за трактовки такої до нього ввійшло

населення, чи не третина якого в приймальні

чекає повернення гетьмана типу «херло»…

 

6. АКТУАЛІЗУЮЧИ СМИСЛ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИКИ

Час нам, співгромадяни, одне зрозуміти принаймі,

через досвід суспільного розвитку свій недолугий:

що сьогодні те «Геть від Москви!» означає — тікаймо

від країни-концтабору та від держави-садюги.

7. ПРОСТО КОНСТАТУЮЧИ ФАКТ

Не тільки Богу — ці мої слова

«у вуха б» також «світу і Європі»:

не почалася досі світова,

бо УКРАЇНА гідний чинить опір!

 

І все ж — післямова регіональною

О СОВРЕМЕННОЙ ИСТОРИИ УКРАИНЫ

К пункту «Выводы» подойдя, нередко мы замолкаем…

Я ж стесняться в оценках не буду:

«русский мир» — это каин,
Донбасс и Крым — два иуды.

 

А замість післямови державною — пролог до майбуття

ПРО УРОКИ ОДНОЇ ВЛАСНОРУЧНО СКЛАДЕНОЇ ДОЛІ

 

Дуже мало писав про «малу батьківщину»

й українських залишених там земляків

Коженьовський, коли він Бердичів покинув:

все про Африку й «Фрейю Семи Островів»…

 

Та не будемо, друзі, блукати довкола:

у Бердичеві жив тільки Юзеф-маля,

а відомим письменником став — Джозеф Конрад,

вже його вшанувала планета Земля.

 

Ось лише — хоч не рівня я вірша герою —

ще додам, переживши-відчувши сповна:

Батьківщина не може — ні! — бути «малою»,

за природою-суттю ВЕЛИКА вона.

 

Слава Неньці Україні! Героїчному та демократичному конституційному «Українському народові — громадянам України всіх національностей» — Слава!

костел

Бердичів. Маріїнський костел (XVII—XVIII ст.) монастиря кармелітів (XVI—XVIII ст.): центральна частина фасаду. Автор фото з української Вікіпедії — Користувач: Turzh (2008).

 

 

Поширити / Поделиться:

В тему:

UkrNET - поисково-информационный ресурс